Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні подала заявку до Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) на реєстрацію звукової торгової марки для короткого запису її голосу. За даними італійських ЗМІ, метою є захист від клонування голосу штучним інтелектом та підроблених записів. Ідея звучить привабливо, але закон про торговельні марки був створений для захисту торговельних марок, а не особистих ідентичностей. Тому варто проаналізувати, чого може досягти така реєстрація та де закінчується її ефективність.
Про що саме повідомлялося?
Згідно з інформацією з реєстру EUIPO, на яку посилаються італійські ЗМІ, заявку було подано 5 жовтня 2026 року. Вона має номер 019431219, а заявником є фізична особа Джорджія Мелоні. Заявка стосується аудіофайлу тривалістю трохи менше п'яти секунд, у якому прем'єр-міністр двічі вимовляє фразу «Io sono Giorgia Meloni» («Я Джорджія Мелоні»). Заявка охоплює три класи Ніццької класифікації:
- клас 9: включаючи завантажуваний та записаний мультимедійний контент;
- Клас 41: включаючи культурні заходи; проведення конвенцій;
- клас 45: включаючи організацію політичних зустрічей.
Торговий знак ще не зареєстровано. Заявку наразі розглядає EUIPO. Якщо її буде схвалено, її буде опубліковано, що розпочне тримісячний період для власників попередніх прав на подання заперечень. Подібні заявки раніше були подані в Італії актором озвучування Лукою Вордом та співачкою Джузі Феррері.
Чи може голос бути торговою маркою?
З 1 жовтня 2017 року правила Європейського Союзу щодо торговельних марок, які наразі містяться в Регламенті 2017/1001, більше не вимагають графічного представлення торговельної марки. Будь-який знак, включаючи звуковий, може бути торговельною маркою, якщо він відповідає двом умовам:
- Відмінність: знак повинен бути здатним відрізняти товари або послуги одного продавця від товарів або послуг інших продавців.
- Чітке та точне представлення в реєстрі: звуковий знак подається у формі аудіофайлу, який будь-хто може прослухати в базі даних EUIPO.
Звукові торговельні марки не є чимось новим. Рекламні мелодії та звукові сигнали реєструються вже багато років. Однак відносно новим явищем є реєстрація мовлення конкретної особи як торговельної марки. Однак така торгова марка не захищає сам «голос». Захищається лише конкретний запис, зазначений у реєстрі.
Що дає звуковий знак?
Реєстрація надає власнику виключні права на всій території Європейського Союзу протягом 10 років з дати подання заявки з можливістю продовження на наступні періоди. Правовласник може заборонити іншим використовувати знак, ідентичний знаку, для ідентичних товарів і послуг у торгівлі. Він також може заборонити використання ідентичних або подібних знаків для ідентичних або подібних товарів і послуг, якщо існує ризик плутанини. Тільки відомі знаки користуються ширшим захистом. Право за реєстрацією може бути заявлено лише з моменту її публікації, а дії, вжиті після публікації заявки, дають право на певну компенсацію.
Чому торгова марка не зупиняє діпфейки?
Обмеження цього інструменту є суттєвими, і вони мають бути головним уроком з цієї справи. Закон про реєстрацію торговельних марок захищає від використання знака в бізнесі. Підроблений запис, поширений у політичних, дезінформаційних або гумористичних цілях, зазвичай не вважається використанням у бізнесі. Діпфейк, у якому клонований голос вимовляє зовсім інші слова, найімовірніше, не буде ідентичним або схожим на зареєстровану марку. Керівні принципи EUIPO щодо звукових марок, що містять слова, підкреслюють вербальний аспект порівняння. Простої схожості голосу та інтонації, як правило, недостатньо. Якщо марка не використовується справді для зареєстрованих товарів і послуг протягом безперервного періоду п'яти років з моменту реєстрації, права на неї можуть вважатися такими, що втратили чинність.
Рішення ЄС та Італії
На рівні Європейського Союзу зобов'язання щодо прозорості згідно зі статтею 50 Закону про штучний інтелект (AI Act) діють з 2 серпня 2026 року. Будь-хто, хто професійно використовує систему штучного інтелекту для створення діпфейків, включаючи аудіозаписи, повинен розкрити, що контент був штучно згенерований або маніпульований. Для творів, які є явно художніми або сатиричними, це зобов'язання пом'якшено, і порушення може призвести до штрафу в розмірі до 15 мільйонів євро або 3% від загального річного світового обороту. Однак Закон про ШІ не забороняє створення діпфейків, а зобов'язання щодо маркування не поширюється на суто приватну діяльність. Це доповнюється процедурами повідомлення про незаконний контент, які онлайн-платформи зобов'язані надавати відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA).
Підсумовуючи, реєстрація голосу як торгової марки є цікавим інструментом, хоча й з обмеженими можливостями захисту. Він захищає певний запис від несанкціонованого використання в ділових операціях, але не надає виключних прав на тембр голосу та не запобігатиме дезінформації. Ефективний захист від клонування голосу вимагає поєднання кількох інструментів: захисту особистих прав, правил захисту персональних даних, кримінального права, зобов'язань, що випливають із Закону про штучний інтелект, та процедур повідомлення про контент на платформах. Однак справа прем'єр-міністра Італії може викликати дискусію про те, як польські законодавці повинні регулювати захист голосу.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 22 жовтня 2026 року.
