Як було оголошено раніше, ми повертаємося до нашої серії про сервітути в польському законодавстві, і цього тижня хочемо дослідити питання, пов'язані з особистими сервітутами. Як ми вже зазначали, сервітути (лат. servitus) – це обмежені речові права, і відповідно до статті 296 Цивільного кодексу нерухомість може бути обтяжена на користь визначеної особи правом, зміст якого відповідає земельному сервітуту – особистим сервітутом.
Це дозволяє обтяження нерухомого майна, яке тісно пов'язане з правомочною особою, але за своїм змістом відповідає земельному сервітуту. Положення про земельні сервітути відповідно застосовуються до особистих сервітутів, з урахуванням положень Розділу II Цивільного кодексу.
Особистий сервітут, на відміну від земельного сервітуту, встановлюється на користь визначеної особи, і його основною функцією є задоволення особистих потреб правомочної особи. Ця функція особистого сервітуту не пов'язана з іншим майном.
Верховний Суд у своїй постанові від 16 липня 1980 року (посилання III CZP 45/80) вказав на ключові відмінності між цими двома сервітутами, тобто: «особистий сервітут відрізняється від земельного сервітуту головним чином тим, що він надається визначеній фізичній особі та призначений для задоволення її потреб, тоді як земельний сервітут є правом, пов’язаним з панівною нерухомістю, та є її складовою частиною (статті 50 та 47 Цивільного кодексу) (...)»
Завдяки своїй функції та особистому характеру, особисті сервітути є невідчужуваними правами,встановленими на користь фізичних осіб, які втрачають чинність не пізніше смерті правомочної особи, і вони не можуть бути набуті шляхом давностного володіння.
Відповідно до статті 298 Цивільного кодексу обсяг особистого сервітуту та спосіб його здійснення визначаються, за відсутності інших даних, відповідно до особистих потреб правомочної особи з урахуванням принципів соціального співіснування та місцевих звичаїв, тому це право має характер утримання.
Існує один виняток із принципу обмеження кола суб'єктів права на особисті сервітути, передбаченого статтею 146 Цивільного кодексу: особистий сервітут необхідного шляху. Стаття 146 є спеціальним положенням, і таким чином можливо встановити особисті сервітути необхідного шляху на користь суб'єктів цивільного права, які не є фізичними особами. Важливо, що особистий сервітут необхідного шляху завжди служитиме економічним цілям, на відміну від особистого сервітуту як такого, який, згідно з наміром законодавця, призначений для задоволення особистих потреб правомочної особи, незалежно від їх характеру.
Житловий сервітут має особливий характер, оскільки він також може використовуватися іншими особами – родичами та членами домогосподарства бенефіціара. Особистий сервітут також може бути частиною договору довічної ренти або становити зміст права на довічну ренту (стаття 908 § 2 Цивільного кодексу).
Як і у випадку з іншими сервітутами, джерелом особистого сервітуту може бути юридичний акт (наприклад, договір; віндикаційне застереження є одностороннім юридичним актом) або інша юридична подія (наприклад, рішення суду або адміністративне рішення, видане в рамках процедури експропріації).
Важливо, що для встановлення особистого сервітуту форма нотаріального акту потрібна лише для заяви власника про встановлення права. У свою чергу, згідно зі статтею 245 § 2 Цивільного кодексу, особистий сервітут може бути встановлений з умовою або строком, оскільки положення про неприпустимість умов або строків до нього не застосовуються.
Встановлення особистого сервітуту може бути як платним, так і безоплатним.
Слід пам'ятати, що особисті сервітути, як обмежені речові права, можуть бути внесені до земельного та іпотечного реєстру, навіть якщо немає юридичного зобов'язання робити це (наприклад, житловий сервітут). Внесення сервітуту до земельного та іпотечного реєстру, незважаючи на його декларативний характер, має важливе практичне значення. Воно охоплюється гарантією публічної достовірності земельного та іпотечного реєстру (як обговорюється у статті №107), і в інтересах управомоченої сторони розкрити це право в реєстрі.
Підсумовуючи, особисті сервітути можуть мати суттєве значення в юридичних операціях, а їх перевірка щодо існування та обсягу може бути вирішальною під час купівлі нерухомості.
У наступній статті ми хотіли б ознайомити вас з питаннями, пов'язаними із земельними сервітутами.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 11 липня 2022 року.
автор:
