Позбавлення злочинця доходів від злочину вже давно є фундаментальним інструментом боротьби з економічною та організованою злочинністю. Одного лише засудження може виявитися недостатнім, якщо активи, отримані внаслідок злочину, залишаються у розпорядженні злочинця, приховані або передані третім особам.
Відповіддю Європейського Союзу на цю проблему є Директива (ЄС) 2024/1260 Європейського Парламенту та Ради від 24 квітня 2024 року про повернення та конфіскацію активів. Держави-члени зобов'язані впровадити її рішення до 23 листопада 2026 року.
Директива зміцнює систему відстеження, заморожування та конфіскації активів, пов'язаних зі злочинною діяльністю. Її сфера дії виходить за межі ситуації правопорушника. На практиці нові інструменти можуть також застосовуватися до членів їхніх сімей, партнерів, компаній, підрядників та інших третіх осіб, яким було передано певні активи.
Швидше забезпечення безпеки активів
Одним з основних припущень директиви є забезпечення швидкої реакції органів влади ще до остаточного завершення провадження.
Держави-члени повинні забезпечити негайне забезпечення безпеки активів, якщо існує ризик їх втрати, приховування або вилучення. Це особливо важливо для готівки, фінансових інструментів та криптоактивів.
Польський Кримінально-процесуальний кодекс також вже передбачає розширені механізми забезпечення активів, включаючи забезпечення майбутньої конфіскації та можливість встановлення примусового управління компанією. Однак імплементація директиви вимагатиме адаптації національного законодавства до нових стандартів ЄС.
Розширена конфіскація
Директива також посилює механізм так званої розширеної конфіскації.
Суд зможе постановити про конфіскацію всього або частини майна особи, засудженої за злочин, який може принести фінансову вигоду, якщо обставини справи вказують на те, що майно походить від злочинної діяльності.
значною може бути кричуща диспропорція між вартістю активів та законним доходом правопорушника.
Подібні рішення вже існують у польському кримінальному праві. Однак напрямок, прийнятий у директиві, демонструє, що у кримінальному провадженні дедалі важливішою буде не лише відповідь на питання, яка вигода була отримана в результаті конкретного діяння, але й аналіз законного джерела всіх активів.
Активи, передані третім сторонам
Можливість конфіскації майна, переданого іншим особам, має значне практичне значення.
Проста передача нерухомості, акцій, готівки чи інших активів члену сім'ї, партнеру чи компанії не автоматично захистить активи від конфіскації.
Конфіскація проти третьої особи буде можлива, якщо ця особа знала або повинна була знати, що передача мала на меті уникнути конфіскації.
Наступні фактори можуть бути важливими в оцінці:
- безкоштовна передача активу,
- продаж за ціною значно нижчою за ринкову,
- тісні стосунки між сторонами угоди,
- правопорушник зберігає фактичне право розпорядження майном.
Водночас, директива передбачає захист прав третіх осіб, які діють добросовісно.
Конфіскація без обвинувального вироку
Одним із найважливіших рішень є можливість конфіскації навіть тоді, коли кримінальне провадження не може завершитися обвинувальним вироком.
Це стосується, серед іншого, ситуацій, коли обвинувачений помер, втік, тяжко захворів або – у певних випадках – минув строк давності.
Однак умовою є те, що суд має встановити, що відповідне майно прямо чи опосередковано походить від злочинної діяльності.
Це рішення покликане запобігти ситуаціям, за яких неможливість продовження провадження проти конкретної особи автоматично призводила б до того, що активи, отримані злочинним шляхом, залишалися в обігу.
Майно невідомого походження
Особливо далекосяжне рішення передбачено статтею 16 Директиви.
У певних випадках, що стосуються діяльності злочинних організацій, можна буде конфіскувати активи, навіть якщо їхній зв'язок з конкретним, індивідуально визначеним злочином не може бути доведений.
Суд зможе врахувати, серед іншого:
- значна диспропорція між вартістю активів та легальними доходами,
- відсутність надійного правового джерела його походження,
- зв'язки власника з особами, пов'язаними зі злочинною організацією.
На практиці це рішення може бути особливо важливим у випадках, пов'язаних з економічними злочинами, коли кошти неодноразово переказуються, змішуються із законними активами або інвестуються в активи, що формально належать іншим особам.
Що це означає для підприємців?
Директива 2024/1260 важлива не лише для осіб, які вчиняють злочини, а й для підприємців, які перебувають з ними в економічних відносинах.
Здатність демонструвати:
- законне джерело фінансування,
- ринковий характер угоди,
- фактична економічна мета переказів,
- правильна ідентифікація бенефіціарного власника,
- проведення належної перевірки підрядника.
У випадку операцій між пов'язаними особами особливо важливим буде ведення повної документації, що підтверджує економічне обґрунтування операції та метод визначення ціни.
У цьому контексті система дотримання вимог більше не виконує суто превентивну функцію. Вона також може стати важливим інструментом доказування, що демонструє законність активів та добросовісність підприємця.
Короткий зміст
Директива 2024/1260 зміцнює європейську систему повернення активів, отриманих злочинним шляхом. Нові правила охоплюють не лише активи, що безпосередньо належать злочинцю, але й активи, передані третім особам, активи невідомого походження та випадки, коли провадження не завершується обвинувальним вироком.
Для підприємців це означає, перш за все, підвищену важливість прозорості фінансових потоків, належного документування транзакцій та ефективних процедур дотримання вимог.
Після 23 листопада 2026 року питання правоохоронних органів може дедалі більше стосуватися не лише того, чи було скоєно злочин, а й походження активів та хто їх фактично контролює.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією
Правовий статус станом на 29 вересня 2026 року
Автор:
Редактор серії:
