Укладаючи договори про публікацію авторських прав, зокрема на комп’ютерні ігри, мало хто передбачає, що твір може бути не завершений або може бути виконаний неналежним чином. Однак, якщо така ситуація виникає, варто спочатку звернутися до статті 54 Закону про авторське право та суміжні права (далі – «Закон»), згідно з якою:
- Автор зобов'язаний здати твір у термін, зазначений у договорі, а якщо термін не був встановлений – негайно після завершення роботи.
- Якщо автор не передає твір у встановлений термін, замовник може встановити автору відповідний додатковий термін під загрозою відмови від договору, а після його закінчення замовник може відмовитися від договору.
Як випливає з пункту 1 цитованої статті, навіть якщо термін виконання роботи не був зазначений у договорі, твір має бути зданий негайно після його завершення, що може певним чином допомогти видавцю, якщо такий термін не був визначений договором. Однак слід враховувати, що в такій ситуації саме творець вирішує, коли твір буде завершено, а також чи слід вносити до твору подальші виправлення, тим самим відкладаючи термін його здачі*.
Однак, з точки зору обговорюваного питання, пункт 2 є більш актуальним. Якщо автор не здає твір вчасно, видавець може подати автору декларацію про наміри, яка містить прохання здати твір, вказуючи додатковий термін та можливість відмови від договору. Перші два елементи досить інтуїтивно зрозумілі, але не слід забувати про третій, оскільки відсутність загрози відмови від договору може перешкодити видавцю зробити це пізніше, змушуючи його повторно подати декларацію, що містить усі три елементи.
У контексті даного положення також важливо встановити «відповідний» термін. Те, чи можна вважати термін «відповідним», залежатиме, зокрема, від роботи, яка є предметом договору, та обсягу роботи, необхідної для її виконання. Також важливо, чи зобов’язаний творець виконати всю роботу до встановленого терміну, чи певний етап роботи, що є частиною роботи. Візьмемо, наприклад, комп’ютерну гру: якщо творець не виконає етап, що полягає у впровадженні скомпільованої ігрової механіки, «відповідний» термін буде довшим, ніж якщо обсяг роботи включає кілька простих анімацій.
У контексті обговорюваного питання важливим положенням також є стаття 55 Закону. Згідно з пунктом 1 цього положення: «Якщо замовлена робота містить недоліки, замовник може встановити автору відповідний термін для їх усунення, а після закінчення цього терміну замовник може відмовитися від договору або вимагати відповідного зменшення узгодженої винагороди, якщо недоліки не є наслідком обставин, за які автор не несе відповідальності. У будь-якому випадку автор зберігає право на частину отриманої винагороди, але не більше 25% від договірної винагороди»
Отже, якщо видавцю передано дефектний твір, видавець може після закінчення терміну для усунення недоліків відмовитися від договору або вимагати відповідного зменшення винагороди. У законодавстві про авторське право використовується термін «дефект» замість «дефект», який точніше відображає нематеріальний характер твору. Недійсним закінченням терміну можна вважати як випадок, коли автор не передав твір без дефектів, так і випадок, коли переданий твір все ще містить дефекти. Зауваження щодо терміну «належний», зроблені при аналізі статті 54 Закону, можна також застосувати до статті 55.
Згідно зі статтею 55 Закону, ключовим питанням є оцінка того, чи містить твір дефекти. Твір, який не відповідає суб'єктивним критеріям видавця, не вважатиметься дефектним. Це положення застосовуватиметься лише в тому випадку, якщо дефекти мають об'єктивний характер
У випадку видавничого договору, за яким твір ще має бути створений, також застосовуватимуться положення про відповідальність за недоліки твору, зокрема стаття 638 Цивільного кодексу***. Отже, в описаній ситуації відповідно застосовуватиметься, серед інших, стаття 556(1) Цивільного кодексу, тією мірою, якою твір суперечить договору. Тому також у випадку творів у розумінні Закону, будь-який твір, якому бракує характеристик, які твір «такого типу повинен був мати з урахуванням мети, зазначеної в договорі, або що випливає з обставин чи мети****», слід вважати дефектним, або якщо він непридатний для мети, про яку видавець повідомив автора під час укладення договору, і автор не висловив жодних заперечень проти такої мети.
Отже, якщо комп'ютерна гра містить збої, які перешкоджають належному використанню, це може бути об'єктивною підставою для розірвання договору або зменшення винагороди. Однак, якщо гра має низький художній рівень або не є цікавою, захопливою чи ігровою, скористатися цими інститутами буде важче. Однак, якщо сторони підготували Документ дизайну гри під час укладення договору, в якому детально описані характеристики гри, існування збоїв можна продемонструвати розбіжностями між фактично виконаною роботою та тією, що описана в документі.
Більше того, якщо гра має кричуще низьку якість та ігровий характер, здається можливим вважати її недосконалою, наприклад, класифікувавши її як таку, що не має властивостей, які твір повинен мати з огляду на мету, що випливає з обставин та передбачуваного використання.
Видавець також повинен пам'ятати, що якщо він уже сплатив автору частину узгодженої винагороди, він не матиме права вимагати повернення цієї суми при розірванні договору в тій частині, яка не перевищує 25% узгодженої винагороди.
Варто також зазначити, що стаття 55 Закону містить положення щодо можливості відмови у разі юридичних недоліків, але це тема для окремого запису.
*Е. Ференц-Шиделко (ред.), Закон про авторське право та суміжні права. Коментар. 4-те видання, Варшава 2021, стаття 55
**Рішення Верховного Суду від 27 травня 1958 року, справа II CR 547/57**
***А. Міхалак (ред.), Закон про авторське право та суміжні права. Коментар, Варшава 2019, стаття 55
****Стаття 5561 Цивільного кодексу
Це сповіщення надано лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
автор:
