6 липня 2021 року Верховний Суд виніс постанову у справі III CZP 34/20 щодо присудження грошової компенсації потерпілим сторонам, шкода яких виникла внаслідок контакту з небезпечним продуктом. Ця постанова уточнює як обсяг відповідальності виробника, так і розподіл тягаря доказування у справах, що стосуються небезпечних продуктів.
Відповідальність виробника
Відповідальність виробника за небезпечні продукти регулюється в польському законодавстві, головним чином, Законом про спеціальні умови відповідальності за шкоду, завдану небезпечними продуктами, та положеннями Цивільного кодексу щодо відповідальності за шкоду. Характерною рисою цієї відповідальності є її об'єктивний характер, тобто доказ вини виробника не потрібен.
Демонстрація причинно-наслідкового зв'язку
Вкрай важливо продемонструвати причинно-наслідковий зв'язок між продуктом та пошкодженням, що дозволяє потерпілій стороні ефективніше домагатися позовів, ніж через традиційну деліктну відповідальність. Верховний Суд однозначно підтвердив, що потерпіла сторона має право на компенсацію не лише за майнову шкоду, але й за завдану шкоду.
Сума компенсації
Розмір компенсації має визначатися індивідуально та враховувати такі фактори, як інтенсивність та тривалість страждань, вплив шкоди на повсякденне життя потерпілої сторони, наслідки для здоров'я та психічного здоров'я, а також обставини, що супроводжують виникнення шкоди.
Небезпечні властивості продукту
У постанові також уточнюється, що у справах про відшкодування збитків, завданих небезпечним продуктом, потерпіла сторона повинна довести, що шкода виникла внаслідок небезпечних властивостей продукту. Це відомо як тягар доказування причини шкоди, який на практиці вимагає подання технічної документації на продукт, експертного висновку щодо безпеки продукту та свідчень свідків або споживачів, які стикалися з продуктом. Однак виробник може стверджувати, що продукт не був небезпечним, що шкода виникла внаслідок неправильного використання продукту або що потерпіла сторона не виконала інструкції чи рекомендації виробника. Такі аргументи можуть обмежувати або виключати відповідальність виробника; однак у випадку об'єктивно небезпечного продукту тягар доказування безпеки покладається на виробника.
Доведення джерела пошкодження
Як справедливо зазначив Верховний Суд у відповідній постанові , «Вкрай важливо довести, що джерелом шкоди було неочікуване, небезпечне спрацювання звичайно використовуваного продукту, що еквівалентно демонстрації того, що причиною шкоди був сам продукт, який мав небезпечну властивість (наприклад, пляшка у стані, що загрожував вибухом), а не зовнішні обставини, що достатньо виправдовує відповідальність виробника за збитки. Однак немає підстав вважати, що потерпіла сторона завжди повинна демонструвати конкретну причину (недосконалість, дефект), яка спричинила небезпечне спрацювання».
Рішення Верховного Суду від 6 липня 2021 року має значні наслідки як для споживачів, так і для бізнесу. Для споживачів це означає, що вони можуть звертатися за відшкодуванням завданої шкоди більш безпосередньо, без необхідності доводити вину виробника, що спрощує процедуру та збільшує шанси на отримання компенсації. Для виробників це сигналізує про необхідність впровадження суворих процедур контролю якості та документування безпеки продукції, щоб ефективно захищатися у разі пред'явлення претензій.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 27 серпня 2025 року.
Автор / Редактор серії:
