Багато батьків та опікунів задаються питанням, хто несе відповідальність за шкоду, завдану дітьми, як навмисну, так і ненавмисну. Це питання особливо важливе, коли неповнолітній завдає майнової шкоди або тілесних ушкоджень. Згідно зі статтею 415 Цивільного кодексу, кожен, хто з власної вини завдає шкоди іншій особі, зобов'язаний її відшкодувати. У випадку неповнолітніх, які не досягли відповідного віку та не досягли відповідного розумового розвитку, законні опікуни, зазвичай батьки, несуть відповідальність за їхні дії відповідно до статті 427 Цивільного кодексу. Ця відповідальність може бути звільнена за особливих обставин, якщо опікун доведе, що він не був винен у нагляді за дитиною.
Відповідальність за вину
На практиці це означає, що якщо дитина ще не досягла 13-річного віку, вона не несе відповідальності з вини. У такому випадку відповідальність переходить до батьків або опікунів, якщо вони не доведуть належний нагляд. Ця позиція відображена в судовій практиці загальних судів. Як приклад можна навести рішення Апеляційного суду в Кракові від 2 червня 2020 року, справа I ACa 284/20, яке вказує на те, що відповідальність особи, яка здійснює нагляд, може бути виключена, якщо вона доведе відсутність вини у здійсненні нагляду, і водночас неповнолітній досяг 13-річного віку і може бути віднесена до неї. Аналогічну позицію також висловив Апеляційний суд у Білостоці у своєму рішенні від 1 березня 2019 року, посилання на справу Act I ACa 663/18, згідно з яким «Стаття 427 Цивільного кодексу запроваджує презумпцію вини при нагляді та презумпцію належного причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та неналежним здійсненням нагляду. Потерпіла сторона повинна довести розмір шкоди та нормальний причинно-наслідковий зв'язок між діями особи, яка перебуває під наглядом, та завданою шкодою. Презумпція вини при нагляді застосовується, серед іншого, до випадків, коли підопічний завдав шкоди іншому підопічному, який перебуває під наглядом тієї ж особи. Потерпіла сторона не несе тягаря доказування вини особи, зобов'язаної здійснювати нагляд, оскільки це положення запроваджує суворішу відповідальність стосовно загальних принципів деліктної відповідальності шляхом застосування спрощених доказів. Саме підопічний, щоб звільнитися від відповідальності, повинен спростувати вищезазначені презумпції».
Варто також зазначити, що відповідальність дитини за власні дії виникає лише тоді, коли вона має здатність (навіть обмежену) усвідомлювати значення своїх дій та здатність контролювати свою поведінку. Польське законодавство передбачає, що така здатність може виникнути після 13 років, але її слід оцінювати індивідуально в кожному випадку.
Відповідальність наглядових органів
Якщо дитина завдає шкоди, перебуваючи в школі або іншому закладі догляду, де вона наглядає за нею, ці установи також можуть бути притягнуті до відповідальності. Школи зобов'язані наглядати за учнями та несуть відповідальність за збитки, спричинені нехтуванням своїми обов'язками щодо догляду.
Кому я маю направляти свої претензії?
Позови найчастіше подаються безпосередньо проти батьків або їхніх страховиків, якщо у них є страхування особистої цивільної відповідальності. Цей вид страхування стає дедалі популярнішим і дозволяє покривати збитки без необхідності тривалих судових розглядів. За відсутності страховки або спору щодо відповідальності потерпіла сторона може звернутися до цивільного суду. Вкрай важливо зібрати докази завданої шкоди, її причинно-наслідкового зв'язку з діями дитини та ступеня відповідальності опікунів. Батькам також слід пам'ятати про вжиття превентивних заходів – розмови з дітьми про наслідки їхніх дій, навчання їх відповідальності та забезпечення нагляду можуть значно зменшити ризик заподіяння шкоди. Крім того, перш ніж звертатися до суду, потерпілі сторони можуть спробувати вирішити питання мирним шляхом, наприклад, шляхом медіації, що часто дозволяє уникнути зайвої напруги та витрат.
Підсумовуючи, відповідальність за шкоду, завдану дітьми, несе, перш за все, батьки або законні опікуни, хоча в певних ситуаціях відповідальність також можуть нести самі неповнолітні (якщо їм виповнилося 13 років) або установи, що здійснюють догляд за ними. Знання законодавства та судової практики дозволяє вам ефективніше відстоювати свої права та уникати конфліктів.
Автор / Редактор серії:
