У сьогоднішній публікації ми продовжуємо тему авторського права та Директиви (ЄС) 2019/790 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про авторське право та суміжні права на єдиному цифровому ринку (далі – Директива). Цього разу ми обговоримо правила, що регулюють відповідальність постачальників послуг обміну онлайн-контентом за порушення авторських прав. Ці питання врегульовані статтею 17 Директиви.

Впровадження цього положення викликало найбільше суперечок. Критику статті 17 висловлювали як юристи, так і організації, яких торкнулися ці правила. Це положення навіть стало предметом скарги, поданої Польщею до Суду Європейського Союзу. Заявники посилалися на порушення права на свободу вираження поглядів та інформації. Причиною скарги було побоювання, що інтернет-платформи надмірно цензуруватимуть контент, що з'являється в Інтернеті, щоб уникнути потенційної відповідальності.

Незважаючи на цю суперечливість, у юридичній літературі наголошується, що стаття 17 Директиви «революційно змінює чинні правила захисту авторських прав на використання творів онлайн».* Запроваджене регулювання стосується надання постачальниками послуг обміну онлайн-контентом (далі – DUUTO) доступу до творів, захищених авторським правом, або інших об’єктів, що охороняються законом, завантажених користувачами**. Надаючи користувачам публічний доступ до матеріалів, завантажених іншими користувачами, DUUTO робить ці матеріали загальнодоступними або робить їх загальнодоступними. Щоб використовувати будь-який твір таким чином, DUUTO повинен отримати дозвіл від правовласників, включаючи авторів, видавців та продюсерів. Це може відбуватися, наприклад, за ліцензійною угодою.

Таким чином, запроваджене регулювання вимагає від організацій, які зберігають та надають публічний доступ до значної кількості робіт, розміщених їхніми користувачами (наприклад, YouTube, Vimeo, Facebook, Twitter тощо), вживати заходів для запобігання порушенням авторських прав. Враховуючи поточну відповідальність посередників, це рішення слід вважати революційним. Воно запроваджує реальний захист авторських прав в Інтернеті, і значний тягар відповідальності за будь-яке потенційне порушення авторських прав лежить насамперед на DUUTO, а не на окремих користувачах.

Крім того, якщо DUUTO отримує дозвіл – наприклад, через ліцензійну угоду – цей дозвіл також поширюється на діяльність, що здійснюється користувачами послуг (стаття 17(2) Директиви). Однак це застосовується лише в тому випадку, якщо користувачі не здійснюють діяльність на комерційній основі або якщо їхня діяльність не генерує значного доходу. Таким чином, це положення застосовується до користувачів, які не здійснюють цю діяльність у комерційних цілях.

За відсутності дозволу DUUTO несе відповідальність за дії щодо публічного повідомлення, включаючи доведення до відома публіки творів, захищених авторським правом, та інших об’єктів охорони, на які не поширюється дозвіл (стаття 17(4) Директиви).

Однак, DUUTO може бути звільнена від відповідальності. Зверніть увагу, що всі наступні умови повинні бути виконані сукупно. Відповідальності можна уникнути, якщо:

• DUUTO продемонструє, що доклав усіх зусиль для отримання дозволу.
• DUUTO доклав усіх зусиль для забезпечення недоступності окремих творів та інших об'єктів, що охороняються, щодо яких правовласники надали постачальникам послуг відповідну та необхідну інформацію. Однак ці зусилля повинні відповідати високим стандартам професійної сумлінності в цьому секторі.
• DUUTO негайно після отримання належним чином обґрунтованого заперечення від правовласників вживає заходів для блокування доступу до творів чи інших об’єктів охорони, що охоплюються запереченням, або для їх видалення зі своїх веб-сайтів, а також докладає всіх зусиль для запобігання їх подальшій публікації відповідно до пункту b).

Більше того, для захисту інтересів DUUTO, які тільки розпочинають свою діяльність, було запроваджено спеціальні – лібералізовані – правила, пов’язані з виключенням їхньої відповідальності у сфері порушення авторських прав***. Вони включені до статті 17(6) Директиви.

Підсумовуючи, запровадження цих правил було необхідним на благо творців та продюсерів. Не маючи можливості та інструментів для відстеження всіх онлайн-локацій, де з'являються їхні твори, вони залишалися у слабшому становищі порівняно з великими онлайн-платформами, які отримували прибуток від їхньої роботи. Поточний тягар DUTTO щодо забезпечення того, щоб твори, розміщені на їхніх платформах, були доступні легально та без порушення прав творців, видавців та продюсерів, є цілком виправданим. Це рішення перекладає відповідальність з користувача на онлайн-платформи, які отримують найбільшу вигоду від обміну творами. Такий підхід до законодавства про авторське право, враховуючи розвиток Інтернету та цифрового ринку, безсумнівно, є кроком у правильному напрямку, оскільки він заповнює поточну прогалину в захисті авторських прав.

*Авторське право в Директиві (ЄС) 2019/790 Європейського Парламенту та Ради про єдиний цифровий ринок, Ришард Маркевич, Варшава 2021, с. 201
**Авторське право в Директиві (ЄС) 2019/790 Європейського Парламенту та Ради про єдиний цифровий ринок, Ришард Маркевич, Варшава 2021, с. 202
***Авторське право в Директиві (ЄС) 2019/790 Європейського Парламенту та Ради про єдиний цифровий ринок, Ришард Маркевич, Варшава 2021, с. 240

Це сповіщення надано лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.

|