Згідно з Трудовим кодексом, працівники мають право на безперервний відпочинок між робочими періодами. Тому вони не зобов'язані відповідати на телефонні дзвінки чи електронні листи після закінчення робочого часу.
Однак, як і з кожним правилом, існують певні винятки, що регулюються статтею 151 Трудового кодексу. У цих правилах викладено обставини, які виправдовують реагування на телефонні дзвінки або дзвінки електронною поштою. До них належать такі ситуації, як необхідність проведення рятувальної операції для захисту життя чи здоров'я людей, захисту майна чи навколишнього середовища, ремонту поломки або задоволення конкретних потреб роботодавця. Хоча необхідність звернення до роботодавця для проведення рятувальних операцій не викликає сумнівів, тлумачення досить загадкової фрази – конкретні потреби роботодавця – може викликати сумніви.
Що мається на увазі під особливими потребами роботодавця?
Судова практика вказує на те, що під особливими потребами роботодавця слід розуміти особливі, незвичайні, надзвичайні потреби, які відрізняються від звичайних потреб, пов'язаних з діяльністю, що здійснюється (див. рішення Верховного Суду від 26 травня 2000 року, I PKN 667/99, Lex No. 49309).
Також зазначається, що відмова від виконання понаднормової роботи може бути виправданою, коли наказ про це є незаконним, наприклад, у випадку вагітних жінок, молодих працівників та осіб, зайнятих на посадах, де перевищуються найвищі допустимі концентрації або інтенсивність шкідливих факторів (стаття 178 Кодексу законів про працю, стаття 203 Кодексу законів про працю, 151 § 2 Кодексу законів про працю). Роботодавець може призначати понаднормову роботу працівнику, який доглядає за дитиною віком до 4 років, після отримання його згоди. Працівникам з інвалідністю також заборонено працювати понаднормово, якщо це не схвалено компетентним лікарем. Відмова від виконання понаднормової роботи також може бути виправданою, коли наказ про це суперечить принципам соціального співіснування або трудовому договору. Зокрема, працівник може продемонструвати відсутність особливих потреб роботодавця або його/її власного важливого інтересу, захист якого може мати перевагу над інтересами роботодавця (див., серед інших, К. Яськовський, Коментар до статті 151 Кодексу законів про працю, Lex, 2013).
З огляду на вищезазначене, слід вважати, що контакт роботодавця з працівником поза робочим часом слід вважати винятковою обставиною.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 8 серпня 2025 року.
Автор:
Редактор серії:
