Соціальний аспект діяльності компанії, відповідно до законодавства Європейського Союзу, є таким же важливим, як і екологічні питання чи питання управління. Згідно з цим напрямком звітності, компанії вимірюють та повідомляють про ризики та можливості для співробітників, інших осіб та громад на основі набору конкретних стандартів та показників. Іншими словами, компанії оцінюють, як вони ставляться до людей у своєму середовищі.
Соціальні стандарти стосуються людських аспектів ведення бізнесу. Їх розуміння та впровадження, безумовно, може допомогти підприємствам керувати потенційними ризиками та можливостями, які впливають на їхній людський капітал та громади, в яких вони працюють.
Вони охоплюють широкий спектр питань, таких як трудові права, етика, різноманітність та інклюзія, охорона праці та безпека, відносини з громадськістю, права людини, відносини із зацікавленими сторонами та соціальні питання. Під час звітування щодо цього виміру сталого розвитку важливо враховувати такі стандарти звітності:
- ESRS S1 Працевлаштування – у цій сфері суб’єкти господарювання звітують про всі питання, пов’язані з їхнім «власним персоналом» (ця група включає працівників та осіб, які не є працівниками, наприклад, незалежних підрядників, тимчасових працівників та осіб, найнятих компаніями, які переважно займаються «діяльністю, пов’язаною з працевлаштуванням»). До цього стандарту відносяться такі питання, пов’язані з працівниками, як безпека (відстеження показників нещасних випадків на виробництві та інших ризиків для здоров’я та безпеки на робочому місці), стабільність зайнятості, свобода об’єднань, соціальний діалог, баланс між роботою та особистим життям та ініціативи щодо добробуту. Цей аспект звітності наголошує на умовах праці, рівному ставленні та рівних можливостях. Він також включає моніторинг різноманітності у сфері зайнятості з точки зору статі, етнічної приналежності, віку та сексуальної орієнтації, а також оцінку організаційного клімату.
- ESRS S2 Працівники в ланцюжку створення вартості – цей стандарт вимагає звітності з тих самих питань, що й ESRS S1, але застосовується до іншої групи працівників, тих, хто не вважається «власною робочою силою». Найчастіше це будуть особи, які виконують роботу в ланцюжку створення вартості суб’єкта господарювання як на рівні вищезгаданої, так і на нижній лінії, включаючи постачальників логістичних або дистрибуційних послуг, франчайзі та роздрібних торговців. Під час підготовки до звітності вкрай важливо скласти карту вашого ланцюжка створення вартості та визначити працівників у ланцюжку створення вартості, яких охоплюватиме звіт.
- ESRS S3 Соціальне середовище – розглядає економічні, соціальні, культурні, громадянські та політичні права громад. Він розглядає питання свободи слова, свободи зібрань та впливу на правозахисників та права корінних народів (включаючи їхню культуру). Суб'єкт господарювання повинен звітувати про свій вплив на місцеву громаду, як позитивний (наприклад, покращення місцевої інфраструктури), так і негативний (наприклад, забруднення виробничими потужностями, що погіршує стан місцевого середовища), а також про те, які дії він вживає для запобігання або пом'якшення цих негативних наслідків. Важливо, що цей аналіз охоплює не лише сферу безпосередньої присутності та діяльності суб'єкта господарювання, але й громади, на які він впливає в усьому ланцюжку створення вартості підприємства, через постачальників та через власні продукти чи послуги. Суб'єкт господарювання повинен проаналізувати цей вплив, описати його та вжити відповідних заходів для його усунення або посилення.
- ESRS S4 Споживачі та кінцеві користувачі – Цей стандарт звітності застосовується до споживачів, які є кінцевими користувачами. Компанії повинні надавати пріоритет своїм правам на конфіденційність, свободу слова та доступ до високоякісної інформації. Компанії не повинні дискримінувати жодну соціальну групу, а їхні послуги не повинні бути недоступними для певної спільноти. Навпаки, вони повинні залучати місцеву спільноту, вживаючи заходів для підтримки місцевих соціальних ініціатив та розвитку.
Підсумовуючи, важливість соціального аспекту в ESG є багатогранною. Компанії, які піклуються про своїх співробітників, клієнтів та місцеві громади, отримують численні переваги. Добре продумані соціальні практики допомагають підприємствам підтримувати позитивний імідж, уникати скандалів, бойкотів з боку споживачів та судових позовів, захищаючи цінність компанії та стабілізуючи її позиції на ринку.
Виконання вимог щодо соціального впливу – непроста справа. Попереду багато викликів: визначення та управління групами зацікавлених сторін, співпраця з постачальниками, які також повинні дотримуватися стандартів сталого розвитку, та забезпечення працівникам умов праці, які залучатимуть нові таланти та утримуватимуть їх. Організації також часто стикаються з непростим завданням завоювання та підтримки довіри місцевої громади.
Найважливіше те, що збір, моніторинг та звітність про соціальні показники часто залишається складним завданням через те, що не всі соціальні аспекти легко виміряти та порівняти.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 16 жовтня 2024 року.
автор:
