Види трудових договорів та інших квазітрудових відносин
Люди, які шукають свою першу або просто нову роботу, часто стикаються з оголошеннями про вакансії, в яких зазначено, що дана посада вимагає певної форми зайнятості. Найпоширенішими формами є трудовий договір та договір доручення. Це не єдині форми, які домінують на ринку праці; окрім вищезазначеного, ми також можемо виділити договори на виконання конкретної роботи та так звані «B2B-контракти», що укладаються між підприємцями. У цій статті буде пояснено основні питання, які можуть викликати сумніви, обов’язкові та необов’язкові положення в договорах, а також приклади незвичайних ситуацій, з якими можуть зіткнутися кандидати.
Трудовий договір – кілька вступних слів
Трудовий договір – це двосторонній правовий акт, що встановлює трудові відносини. Його основними елементами є дві декларації про наміри сторін: працівника, який зобов'язується виконувати певний вид роботи для роботодавця та під його керівництвом, та роботодавця, який зобов'язується найняти працівника та виплачувати йому певну винагороду.
Щоб кваліфікуватися як трудовий договір, договір повинен відповідати низці характерних рис. Крім того, цей договір характеризується відносно тісними відносинами з роботодавцем. Ці відносини базуються на принципі підпорядкування працівника роботодавцю, а виконання обов'язків здійснюється під суворим наглядом. Ця характеристика, безсумнівно, відрізняє трудові відносини від інших, що домінують на польському ринку.
Працівник отримує стабільність зайнятості та широкий захист, такий як гарантовані законом періоди попередження, встановлені часові рамки для роботи, право на відпустку та відпустку у зв'язку з народженням дитини, захист зайнятості під час обґрунтованої відсутності, а також додаткові фінансові пільги, такі як вихідна допомога або відпустка.
Трудовий договір – необхідні та суттєві положення
З огляду на високий рівень захисту, насамперед інтересів як працівника, так і роботодавця, трудовий договір повинен містити певні суттєві елементи, щоб вважатися договором. До суттєвих елементів договору належать: сторони договору, вид договору, дата укладення, умови праці та оплати праці, вид роботи, місцезнаходження, тривалість роботи, оплата праці та дата початку роботи. Детальна інформація про елементи трудового договору буде розглянута в наступній статті, яку ми запрошуємо вас прочитати наступної п'ятниці!
Перший контракт – договір на випробувальний термін
Серед трудових договорів одним із перших, які може укласти кандидат на певну посаду, є випробувальний термін. Логічно, що роботодавець, часто не до кінця розуміючи навички щойно прийнятого працівника, хоче перевірити його вміння у виконанні повсякденних завдань, що дозволить йому прийняти рішення про подальшу співпрацю. Термін дії договору тут має вирішальне значення, тобто три місяці, якщо сторони договору не включають положення, яке дозволяє продовжити його дію у разі обґрунтованої відсутності працівника, наприклад, у відпустці для догляду за дитиною віком до 14 років або у спеціальній відпустці.
Здається, що 3-місячний період дозволить працівнику як адаптуватися до нової системи зайнятості, так і дасть змогу роботодавцю оцінити працівника з точки зору його кваліфікації для певної посади.
Подальші трудові договори – строковий договір
Серед трудових договорів ми також розрізняємо строкові договори та договори на невизначений термін.
Строковий трудовий договір може бути укладений максимум на 33 місяці. Крім того, роботодавці не можуть укладати необмежену кількість договорів з працівниками. У нормативних актах чітко зазначено, що роботодавці можуть укладати з працівниками максимум три договори, причому третій – це договір на невизначений термін. Метою нормативних актів, безсумнівно, є захист інтересів працівника, оскільки безстроковий трудовий договір гарантує більшу стабільність для працівника як на ринку праці, так і у фінансовому плані, наприклад, шляхом підвищення його кредитоспроможності.
Контракт на невизначений термін
Це вважається однією з найбільш стабільних форм зайнятості. Вона діє безстроково, тобто термін її дії чітко визначений. Чи можуть сторони очікувати дострокового розірвання їхніх стосунків? Звичайно!
Існує три способи розірвання трудового договору на невизначений термін:
- за згодою сторін;
- шляхом подання заяви однією зі сторін із дотриманням строку попередження – розірвання договору шляхом повідомлення;
- за заявою однієї зі сторін без дотримання строку попередження – розірвання договору без попередження.
Більше інформації про те, як розірвати трудові відносини, буде в одній з наступних статей.
Договір доручення – короткий опис
Інші форми зайнятості, які користуються великою популярністю на ринку, включають договори доручення та договори про виконання певних робіт, які регулюються Цивільним кодексом. Їх часто обирають як роботодавці, так і працівники залежно від своїх уподобань.
Договір-наряд – це про найкращі зусилля , за якою підрядник зобов'язується виконати конкретні завдання на прохання клієнта. До безсумнівних переваг договору-наряду належить свобода підрядника вирішувати: як виконувати роботу в рамках договору, де буде виконуватися завдання (у більшості випадків) та коли.
Якщо договір доручення оплачений, клієнт зобов'язаний перерахувати підряднику певну суму з урахуванням мінімальної погодинної ставки.
Крім того, правила також регулюють, коли підрядник повинен отримувати свою винагороду. Якщо договір укладено на термін більше одного місяця, виплати повинні бути регулярними та здійснюватися принаймні раз на місяць.
Ці типи договорів, включаючи договори доручення, покриваються обов'язковим страхуванням від Установи соціального страхування (ZUS). Підрядники, як правило, повинні мати соціальне та медичне страхування, а страхування на випадок хвороби є добровільним. Підрядник буде охоплений медичним страхуванням лише в тому випадку, якщо він підлягає обов'язковому соціальному страхуванню та отримує заробітну плату, що дорівнює або перевищує національну мінімальну заробітну плату.
Важливим питанням у випадку договору доручення є можливість його розірвання без строку попередження, якщо договір не передбачає можливості розірвання з строком попередження.
Договір на виконання конкретної роботи в результаті
Предметом договору на виконання певних робіт є виконання конкретної, спеціально визначеної та індивідуальної роботи, що є кінцевим результатом дій замовника, наприклад, написання статті, малювання картини, створення художнього твору або проектування та будівництво саду. Як бачите, суть цього договору полягає в досягненні конкретного результату.
Як і у випадку з договором доручення, сторони можуть досить вільно регулювати ці відносини завдяки принципу свободи договору, тобто щодо місця та часу виконання, а також відсутності вказівки. Прикладом цього є підрядник, який експлуатував обладнання, і який домагався судового визнання свого договору трудовим договором. Однак відсутність чіткої вказівки зумовила відсутність такої класифікації.
Важливою проблемою договорів про виконання певних робіт є те, що вони не покриваються Управлінням соціального страхування (ZUS). Тому роботодавці часто обирають саме цю форму зайнятості.
Договір на виконання певних робіт має відносно обмежені можливості розірвання. Розірвання договору може відбуватися за взаємною згодою або в окремих випадках, передбачених Цивільним кодексом. Клієнт може відмовитися від договору на виконання певних робіт, сплативши узгоджену винагороду, що, безсумнівно, захищає інтереси підрядника. Однак клієнт може зменшити винагороду на суму, яку підрядник заощадив через невиконання роботи.
Кодекс передбачає низку обставин, які дозволяють дострокове розірвання відносин між сторонами договору підряду на виконання певних робіт шляхом відмови від нього, наприклад, у разі збільшення розрахункової винагороди або затримки виконання роботи замовник може відмовитися від договору.
B2B-контракт
Відомою та дедалі поширенішою формою співпраці є контракт B2B (бізнес-для-бізнес). Цей контракт відрізняється від інших форм зайнятості тим, що сторони контракту повинні мати підприємницький статус. Це може бути індивідуальне підприємництво, корпорація або партнерство; жодних вимог немає. Контракт B2B також може бути договором оренди або купівлі-продажу між підприємцями, але найчастіше він використовується як форма зайнятості в Польщі.
Що стосується решти елементів, сторони регулюються принципом свободи договору, тобто вони обмежені метою, принципами соціального співіснування та характером правовідносин. Договір B2B не користується тим самим захистом, що й трудовий договір.
«Працевлаштована» особа самостійно сплачує внески на соціальне страхування та аванси на податок на доходи фізичних осіб, а також сплачує ПДВ (якщо вона є «платником ПДВ»). Ця незалежність та взяття на себе так званих «бухгалтерських» обов’язків працевлаштованою особою дедалі частіше спонукають роботодавців пропонувати цю форму зайнятості, а працівників обирати її через, як правило, вищі та, отже, вигідніші умови оплати праці.
Короткий зміст
Як видно, після проведення попереднього аналізу популярних на польському ринку договорів, що за своєю структурою нагадують трудовий договір, а також самого трудового договору, слід проаналізувати питання, пов'язані з вибором тієї чи іншої форми зайнятості, у разі потреби.
Вищезазначені правовідносини певною мірою схожі за формою на трудові відносини, але найважливішим аспектом, який чітко відрізняє їх від трудового договору, є відсутність управління, що передбачає рівність сторін. Це ключова відмінність.
Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, як на етапі вибору форми працевлаштування, так і пізніше, будь ласка, зв'яжіться з нами.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 30 серпня 2023 року.
автор:
