Останніми днями Польща опинилася в центрі уваги через порушення повітряного простору російськими бойовими безпілотниками. Деякі з них впали на житлові райони, пошкодивши будинки та автомобілі. Для постраждалих власників одразу виникає фундаментальне питання: хто покриє витрати на ремонт, оскільки вони не самі спричинили цю загрозу?
Страхування, звичайно, виходить на перший план. Стандартні поліси страхування майна найчастіше включають покриття наслідків «катастроф літаків», що, теоретично, покривало б як літаки, так і дрони. Однак експерти зазначають, що диявол криється в деталях. Більшість страхових полісів містять винятки відповідальності, які виключають збитки, спричинені воєнними діями, актами тероризму або надзвичайним станом. Це означає, що якщо збитки виникли внаслідок військових операцій, а політ і катастрофа російського бойового безпілотника є прикладами цього, страховик може відмовити у виплаті компенсації, посилаючись на положення про «воєнні дії».
Таким чином, власник зруйнованого будинку може зазнати збитків, незважаючи на сумлінну сплату страхових внесків. Ця проблема оголює слабкість системи страхування перед обличчям сучасних загроз, які не піддаються традиційним категоріям ризику. Виникає питання: чи не повинен тягар компенсації лягати на державу?
Останніми днями в ЗМІ також з'явилися повідомлення про те, що страховики, під тиском суспільства та репутаційними проблемами, у деяких випадках можуть вирішити виплатити компенсацію, навіть якщо стандартні виключення теоретично обмежують їхню відповідальність. Цей прецедент демонструє, що тиск громадськості може впливати на страхову практику в надзвичайних ситуаціях.
Конституція передбачає можливість вимагати від держави компенсації за збитки, завдані незаконними діями органів державної влади. Однак на практиці було б важко довести вину польської влади в ситуації, коли дрон навмисно запускається ворогом і використовується для військового нападу. За таких обставин життєздатним рішенням може бути створення спеціального, фінансованого державою фонду компенсацій, який би діяв за принципом швидкої допомоги постраждалим громадянам, незалежно від відповідальності страховиків. Тільки тоді держава могла б спробувати стягнути кошти через міжнародні процедури або від винуватця нападу.
Інциденти з російськими дронами демонструють, що відповідальність за шкоду, завдану внаслідок збройного конфлікту, є не лише юридичним, а й соціальним питанням. Громадяни очікують захисту не лише від ситуацій, що загрожують життю, а й від матеріальних наслідків. Якщо страховики застосовують винятки, а держава не виплачує компенсацію, жертви залишаться без підтримки.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 16 вересня 2025 року.
Автор / Редактор серії:
