За даними Генерального директорату національних доріг та автомагістралей, у 2023 році планувалося завершити будівництво 200 км швидкісних автомагістралей та 50 км автомагістралей. Для будівництва нових доріг Державне казначейство має набути право власності на землю для їх будівництва. Це здійснюється шляхом прийняття рішення про експропріацію, яке компенсує нинішньому землевласнику втрату права власності. Це викликає питання про те, які податкові зобов'язання виникають внаслідок отримання компенсації за експропріацію.
Якщо землевласником є фізична особа, компенсація за експропріацію, як правило, звільняється від оподаткування. Це звільнення застосовуватиметься лише в тому випадку, якщо землю було придбано за два роки до початку процедури експропріації за ціною нижчою за 50% від компенсації. Якщо придбання відбулося більш ніж за два роки до початку процедури експропріації, але ціна становила понад 50% від компенсації, або якщо вона становила менше ніж 50% від компенсації, але була придбана понад два роки тому, сума компенсації буде звільнена від оподаткування.
Платники податку на прибуток підприємств не матимуть подібної переваги. Отримана винагорода підлягатиме оподаткуванню податком на прибуток (за винятком випадків, коли компенсація виплачується відповідно до положень Закону від 11 серпня 2001 року про спеціальні правила реконструкції, реконструкції та знесення будівель, зруйнованих або пошкоджених стихійними лихами – у цьому випадку вона буде звільнена від оподаткування за тими ж правилами, що й компенсація за експропріацію фізичної особи).
А як щодо ПДВ?
Суд Європейського Союзу виніс рішення з цього питання 11 липня 2024 року (довідковий номер C-182/23).
Справа стосувалася фермера, який був активним платником ПДВ. У 2017 році його було експропрійовано з метою компенсації частини його землі (експропріація для будівництва дороги загального користування). Він не був впевнений, чи діяв він як підприємець, чи як неплатник ПДВ під час експропріації. У відповідь на запит директор Національної податкової інформаційної служби видав податкове рішення, в якому постановив, що суб'єкт господарювання, який діяв як платник ПДВ під час експропріації сільськогосподарського майна, діяв як платник ПДВ.
Після оскарження рішення, Провінційний адміністративний суд скасував його. Однак податковий орган подав касаційну скаргу, стверджуючи, що оскільки власник, активний платник ПДВ, використовував майно для оподатковуваної діяльності, він також був платником ПДВ під час експропріації майна.
Для вирішення справи Вищий адміністративний суд направив запит на попереднє рішення до Суду Європейського Союзу.
Попередня практика Суду ЄС вказує на те, що в аналогічній ситуації, щоб вважати фермера платником ПДВ за продаж сільськогосподарської нерухомості, необхідно продемонструвати, що він здійснює операції з нерухомістю як професійний трейдер. Однак його не можна вважати платником ПДВ виключно через зміну цільового використання землі, яка відбулася незалежно від його волі (див. рішення від 15 вересня 2011 року у об'єднаних справах C 180/10 та C 181/10).
Однак у цій справі Суд постановив, що оскільки експропрійоване майно було частиною активів підприємства, колишнього власника слід вважати платником ПДВ у цьому відношенні, навіть якщо він не здійснює жодної діяльності з нерухомістю та не вжив жодних заходів для цього. Водночас Суд зазначив, що якщо відповідне майно не використовувалося для підприємницької діяльності, то правила ПДВ не застосовуватимуться до отриманої винагороди.
Підсумовуючи, коли йдеться про ПДВ на експропріацію нерухомого майна, використання майна експропрійованою особою має вирішальне значення. Якщо майно використовувалося для підприємницької діяльності, то компенсація підлягатиме оподаткуванню ПДВ. Однак, якщо експропрійована особа є некомерційною організацією або майно не використовувалося для таких цілей, то вона не вважатиметься платником ПДВ.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 2 серпня 2024 року.
автор/редактор серії:
