Регламент (ЄС) 2023/2854 Європейського Парламенту та Ради від 13 грудня 2023 року про гармонізовані правила доступу до даних та їх використання (далі – Закон про дані) є фундаментальним регуляторним інструментом у рамках цифрової політики ЄС, спрямованим на встановлення прозорих та справедливих правил функціонування ринку даних. Закон набрав чинності 11 січня 2024 року та почав застосовуватися 12 вересня 2025 року. Як частина ширшої законодавчої стратегії Європейського Союзу, Закон про дані доповнює чинні нормативні акти, такі як Загальний регламент про захист даних (GDPR) та Закон про управління даними, і має на меті побудову європейського простору даних на принципах балансу, сумісності та сталого технологічного розвитку.
Головна мета цього регулювання — надати користувачам — як споживачам, так і підприємствам — реальний контроль над даними, що генеруються цифровими пристроями та пов’язаними з ними послугами, зокрема в контексті Інтернету речей (IoT). Користувачі цих пристроїв отримують право доступу до даних, що генеруються в результаті їх використання, безпосередньо, безкоштовно та у форматі, що дозволяє подальше використання та повторну обробку. Це вимагає від виробників та постачальників послуг проектувати пристрої таким чином, щоб забезпечити доступність даних з етапу створення (принцип «проектування для доступу»), та надавати прозору інформацію про обсяг, характер та метод обробки даних.
Закон про дані також запроваджує низку механізмів, спрямованих на протидію концентрації ресурсів даних у руках домінуючих гравців ринку та сприяння рівним умовам гри. Сприяння доступу до даних третіх сторін, зокрема малих та середніх підприємств і стартапів, має на меті стимулювати інновації та підвищити конкурентоспроможність цифрової економіки ЄС. У цьому контексті особлива увага приділялася боротьбі з несправедливими умовами договорів, які досі часто нав'язувалися більш впливовими сторонами в економічних відносинах. Регламент забороняє використання асиметричних договірних положень щодо обміну даними та вимагає, щоб усі договірні зобов'язання були сформульовані прозорим та пропорційним чином.
Регламент також передбачає можливість доступу до даних органами державного сектору у ситуаціях надзвичайної необхідності, таких як стихійні лиха, загрози громадському здоров'ю або інші надзвичайні ситуації. Цей механізм базується на принципі пропорційності, а його застосування обмежується суворо визначеними випадками, коли дані, що зберігаються приватними структурами, можуть мати вирішальне значення для виконання державних завдань. Водночас регламент запроваджує відповідні гарантії для захисту прав та інтересів власників даних.
Ще однією важливою сферою регулювання є ринок послуг обробки даних, зокрема хмарних сервісів. Закон про дані встановлює заходи, спрямовані на забезпечення більшої прозорості, сумісності та конкуренції на цьому ринку, протидіючи практиці, що призводить до прив'язки до постачальника. Сприяння зміні постачальників послуг та передачі даних між різними платформами має на меті підтримувати мобільність даних та посилювати цифрову безпеку користувачів.
Цей регламент накладає конкретні зобов'язання на виробників, які повинні будуть враховувати аспекти доступу до даних на етапі проектування та впровадження продукту. Постачальники послуг обробки даних повинні будуть адаптувати свої договірні умови до вимог Закону про дані. Користувачі, з іншого боку, отримають не лише формальні права, а й матеріальні інструменти для забезпечення прав, пов'язаних з їхніми даними.
З точки зору юридичної відповідальності важливо зазначити, що невиконання зобов'язань, що випливають з регламенту, може призвести до накладення адміністративних санкцій, включаючи фінансові штрафи. У випадках, коли обробка даних, що регулюється Законом про дані, також стосується персональних даних, положення GDPR застосовуватимуться паралельно, вимагаючи від обробників даних особливої обережності щодо дотримання нормативних вимог.
Закон про дані – це новаторський законодавчий акт, який переглядає правила доступу, використання та контролю даних у Європейському Союзі. Завдяки балансу між економічними інтересами та правами користувачів, цей регламент зміцнює основи європейського цифрового суверенітету, а його практичні наслідки для розвитку сучасної цифрової економіки будуть додатково досліджені в найближчі роки.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 7 жовтня 2025 року.
Автор:
Редактор серії:
