25 лютого 2021 року Сейм ухвалив «Закон про внесення змін до Закону про протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму та деяких інших актів», головною метою якого є імплементація «Директиви (ЄС) 2018/843 Європейського Парламенту та Ради від 30 травня 2018 року про внесення змін до Директиви (ЄС) 2015/849 про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму та про внесення змін до Директив 2009/138/ЄС та 2013/36/ЄС». Закон вносить суттєві зміни до «Закону про протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму» (далі – Закон про боротьбу з відмиванням грошей). Особливо варто згадати розширення каталогу зобов’язаних установ, включивши до нього суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері торгівлі або посередництва в торгівлі творами мистецтва або зберігання творів мистецтва, а також суб’єктів господарювання, основною діяльністю яких є надання послуг, що полягають, зокрема, у підготовці податкових декларацій або веденні податкових книг. Слід також зазначити, що установи повинні повідомляти про будь-які сумніви щодо достовірності даних іншої особи, розкритих у CRBR, або що у разі неоновлення даних у CRBR мають бути запроваджені додаткові штрафи.
Широкий перелік змін також торкнувся суб’єктів господарювання, які надають послуги, пов’язані з віртуальними валютами. Варто нагадати одразу, що такі суб’єкти господарювання вже класифікуються як зобов’язані установи згідно з чинною законодавчою базою, за умови, що вони здійснюють діяльність з обміну віртуальними валютами та платіжними засобами, обміну між віртуальними валютами, виступають посередниками в цьому обміні та ведуть так звані «криптовалютні гаманці», які, згідно зі статтею 1, частиною 2, пунктом 17, літерою «e» Закону про боротьбу з відмиванням грошей, являють собою обліковий запис, визначений як «набір ідентифікаційних даних, що зберігаються в електронній формі, що дозволяє уповноваженим особам використовувати одиниці віртуальної валюти, включаючи проведення обмінних операцій».
Важливо, що для суб'єктів господарювання, що працюють у сфері криптовалют, вищезгаданий перелік послуг, який передбачає статус зобов'язаної установи, не було розширено. Це означає, що емітенти криптовалют або утилітарних токенів все ще не матимуть права на цю категорію, якщо вони не займаються їхньою торгівлею або зберіганням. Варто зазначити, однак, що на етапі розробки законопроекту Польське управління фінансового нагляду запропонувало розширити сферу дії регулювання на цих суб'єктів. Це може означати, що ця тема знову з'явиться найближчим часом, особливо з огляду на заплановане регулювання ринку криптовалют Європейським Союзом.
Після набрання чинності цих змін обов'язок застосовувати заходи фінансової безпеки також застосовуватиметься до епізодичних транзакцій з віртуальними валютами, еквівалентними 1000 євро або більше. Наразі Закон про боротьбу з відмиванням коштів пов'язує цей обов'язок з переказами коштів, що перевищують еквівалент 1000 євро. Тому раніше ця вимога застосовувалася лише до переказів фіатних валют.
Основна зміна, однак, стосується визнання вищезгаданої діяльності з віртуальною валютою регульованою діяльністю у значенні Закону від 6 березня 2018 року – Закону про підприємців, та виконання зобов’язання отримати запис у реєстрі діяльності з віртуальною валютою, який веде міністр, відповідальний за державні фінанси. Це можна вважати першим кроком, спрямованим на підприємців, які здійснюють цей вид діяльності та мають труднощі з відкриттям банківського рахунку.
Діяльність у цій сфері буде доступна для фізичних осіб, юридичних осіб та організацій без правосуб'єктності за умови, що ці особи, партнери або члени їхніх керівних органів не були засуджені за жодне з правопорушень, зазначених у статті 129n Закону про боротьбу з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом. До них належать фінансові правопорушення, правопорушення, вчинені з метою отримання фінансової вигоди, та навмисні правопорушення проти, серед іншого, здійснення правосуддя, достовірності документів, майна, економічних операцій та майнових інтересів у цивільно-правових операціях.
Правила також вимагають, щоб особи, які здійснюють відповідну діяльність, мали відповідні знання та досвід. Ця вимога буде виконана у таких випадках:
- проходження навчання або курсу, що охоплює правові або практичні питання, пов'язані з діяльністю з віртуальною валютою, або
- здійснення діяльності, пов'язаної з операціями з віртуальною валютою, протягом щонайменше одного року.
В обох випадках виконання будь-якої з вимог має бути підтверджено відповідними документами. Законодавець не уточнив, якими саме мають бути ці «курси» чи «тренінги», і навряд чи буде встановлено конкретний перелік суб’єктів, уповноважених проводити таке навчання. Однак слід очікувати, що органи влади підійдуть до цієї вимоги обмежувально та вимагатимуть, щоб таке навчання проводилося суб’єктами, визнаними регулятором, які демонструють досвід ведення регульованої діяльності та гарантують достовірність та якість отриманих знань.
Добре, що реєстр вестиметься в електронному вигляді, нагадуючи Центральний реєстр реєстрів (CRBR). Якщо реєстр діяльності з віртуальною валютою буде таким же прозорим і легким для читання, сама процедура подання заявки не повинна створювати суттєвих проблем.
Заява про внесення до реєстру містить таку інформацію:
- ім'я та прізвище або назва (компанії);
- номер у реєстрі підприємців у Національному судовому реєстрі, якщо такий номер було присвоєно, та ідентифікаційний податковий номер (NIP);
- зазначення послуг, що надаються у сфері віртуальних валют,
- кваліфікований електронний підпис, довірений підпис або особистий підпис заявника.
Насамкінець, варто зазначити, що положення щодо реєстру діяльності з віртуальною валютою набудуть чинності протягом шести місяців після оприлюднення закону. Таким чином, суб'єкти господарювання, які зараз працюють на ринку, матимуть необхідний час, щоб ознайомитися з прийнятими положеннями та підготувати необхідну заяву для внесення до реєстру.
