Протягом майже чотирьох десятиліть правила ЄС щодо відповідальності за дефектні товари базувалися на директиві 1985 року. Вона була розроблена в аналоговому світі — без інтернету, платформ онлайн-шопінгу чи штучного інтелекту. Цифрова ера вимагала абсолютно нової правової бази. Ця база тепер створена.
Європейський Союз ухвалив Директиву 2024/2853 про відповідальність за дефектну продукцію, яка замінила майже сорок років законодавства. Документ був опублікований 18 листопада 2024 року, набрав чинності 8 грудня 2024 року, а держави-члени зобов'язані імплементувати його в національне законодавство до 9 грудня 2026 року. Важливо, що жодна країна не може ні послаблювати, ні посилювати ці стандарти – вперше правила відповідальності за дефектну продукцію будуть єдиними по всьому ЄС.
Чому старі правила не працювали?
Щоб ефективно домагатися компенсації згідно з чинним законодавством, потерпіла сторона повинна самостійно довести три речі: виникнення шкоди, небезпечний характер продукту та причинно-наслідковий зв'язок між цим майном та шкодою. Достатньо продемонструвати, що продукт, за умови нормального використання, не забезпечував очікуваної безпеки та спричинив шкоду. Тягар доказування обмежується демонстрацією того, що шкода була спричинена небезпечним характером продукту.
Крім того, застосовувався поріг у 500 євро – позови до цієї суми практично виключалися. Для споживачів з незначними, але значними збитками це означало відсутність будь-якого правового захисту.
Прорив: Презумпції та обов'язок розкриття доказів
Нова директива запроваджує два механізми, що змінюють баланс сил у судових провадженнях.
По-перше, на вимогу потерпілої сторони виробник буде зобов'язаний розкрити документацію та докази, що стосуються справи. Це покладе край можливості ефективно приховувати звіти з безпеки або результати внутрішніх випробувань. Суд зможе вивести негативні процесуальні наслідки з відмови в їх розкритті.
По-друге, директива запроваджує спростовну презумпцію дефекту. В особливо складних технічних або наукових справах суд зможе визнати продукт дефектним без необхідності надавати позивачу детальні докази. Достатньо буде продемонструвати, що продукт не відповідав стандартам безпеки або що його характеристики явно відхилялися. Поріг у 500 євро також скасовується, що відкриває шлях для претензій, які раніше не мали жодних шансів на розгляд.
Цифрові продукти підпадають під сферу відповідальності
Ця зміна матиме найбільше практичне значення в найближчі роки. Директива безпосередньо охоплює нематеріальні продукти: мобільні додатки, операційні системи та рішення на основі штучного інтелекту. Якщо несправне оновлення програмного забезпечення спричиняє втрату даних або іншу матеріальну шкоду, потерпіла сторона матиме конкретну правову підставу для пред'явлення претензій. Пошкодження цифрових даних офіційно визнається законом як шкода.
На кого можна подавати до суду? Ланцюг відповідальності
Директива радикально розширює коло відповідальних осіб. Окрім виробника, відповідальність також можуть нести: імпортер, дистриб'ютор, постачальник логістичних послуг, уповноважений представник виробника в ЄС, постачальник пов'язаної цифрової послуги та, в певних випадках, оператор платформи продажів.
Практичні наслідки цієї зміни величезні. Директива гарантує, що в ЄС завжди буде зареєстрована організація, проти якої можна буде ефективно пред'явити претензії, навіть якщо виробник знаходиться за межами ЄС. Якщо споживач купує товар через онлайн-платформу у іноземного продавця та зазнає збитків, платформа може бути притягнута до відповідальності, особливо якщо презентація пропозиції свідчить про те, що це правильний постачальник.
Дати, які варто пам'ятати
Потерпіла сторона має три роки на подавання позову, рахуючи з моменту, коли їй стало відомо про шкоду, її причину та особу відповідальної особи. Відповідальність виробника зазвичай втрачає чинність через десять років після виведення продукту на ринок. Важливий виняток: коли наслідки для здоров'я проявляються із затримкою, як, наприклад, у випадку певних захворювань або тривалого впливу шкідливих речовин, цей період може бути продовжено до 25 років.
Що це означає на практиці?
Польща має час до грудня 2026 року, щоб імплементувати цю директиву в національне законодавство. З цього моменту будь-хто, хто постраждав від дефектного продукту — будь то побутовий прилад, ліки чи телефонний додаток — матиме у своєму розпорядженні значно ефективніші правові інструменти. Тягар доказування переноситься на виробника, формальні вимоги до постраждалих осіб значно скорочуються, а перелік суб’єктів, від яких можна вимагати компенсацію, ширший, ніж будь-коли раніше.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 20 травня 2026 року.
Автор / Редактор серії:
