«Документ, що підтверджує особу» – це словосполучення, яке, попри відсутність юридичного визначення, має важливе значення для кожного з нас. Простіше кажучи, це спосіб, яким ми можемо підтвердити свої персональні дані. Найпоширенішим документом, що підтверджує особу, є посвідчення особи, володіння яким є не лише правом, а й обов’язком згідно із загальночинним законодавством. Згідно зі статтею 5, розділом 1 Закону від 6 серпня 2010 року «Про посвідчення особи», «Кожен громадянин Республіки Польща має право мати посвідчення особи», тоді як розділ 2 говорить, що «Повнолітній громадянин Республіки Польща, який проживає на її території, зобов’язаний мати посвідчення особи».
У наступній статті розглядається питання використання посвідчень особи підрядників зобов'язаними установами, зокрема, головним чином право їх копіювання.
Через виявлену практику копіювання банками документів, що підтверджують особу підрядників, Голова Управління захисту персональних даних провів аналіз з метою перевірки законності такої діяльності. Відповідно до статті 112b Закону про банківську діяльність, «Банки можуть обробляти інформацію, що міститься в документах, що посвідчують особу фізичних осіб, для цілей своєї банківської діяльності». За словами Голови Управління захисту персональних даних, це положення лише уповноважує банки отримувати доступ до інформації, що міститься в документах, що посвідчують особу, в рамках їх обробки, що не повинно розглядатися як еквівалент можливості створювати копії документів, що містять відповідні дані. Однак позиція Голови Управління захисту персональних даних не є абсолютною через виняток, що випливає з положень Закону про боротьбу з відмиванням коштів.
У статті 34, розділі 4 Закону про боротьбу з відмиванням грошей зазначено, що «З метою застосування заходів фінансової безпеки зобов’язані установи можуть обробляти інформацію, що міститься в документах, що посвідчують особу клієнта та особи, уповноваженої діяти від їхнього імені, та робити їх копії». Тому, аналізуючи обидва цитовані положення, важливо зазначити, що, окрім дублікатного права на «обробку» даних, можливість «копіювання» міститься лише у статті 34 Закону про боротьбу з відмиванням грошей. На думку Голови Управління захисту персональних даних, буквальне формулювання цитованих положень призводить до припущення, що виготовлення копій документів, що посвідчують особу, виправдане лише у разі застосування заходів безпеки, спрямованих на протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. В іншому випадку, оскільки це не відповідає вищезазначеній меті, це, ймовірно, слід розглядати як зроблене без законної підстави.
Варто, до речі, зазначити, що науковці висловили несхвалення висновкам, представленим Управлінням із захисту персональних даних (UODO). Такі аргументи, враховуючи частково відмінну сферу застосування відповідних положень, викликають сумніви щодо їх фактичної застосовності та способу їх застосування.
Таким чином, залишається питання, чи включає сфера поняття «обробка» також «копіювання», оскільки законодавець чітко розмежував ці два права у статті 34 Закону про боротьбу з відмиванням коштів. Визначення поняття «обробка» було врегульовано законодавцем у статті 4(2) Регламенту (ЄС) 2016/679 Європейського Парламенту та Ради від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб стосовно обробки персональних даних та про вільний рух таких даних, що скасовує Директиву 95/46/ЄС, і означає «операцію або сукупність операцій, що виконуються з персональними даними або наборами персональних даних, незалежно від того, чи здійснюються вони автоматизованими засобами, такими як збір, запис, організація, структурування, зберігання, адаптація або зміна, пошук, консультація, використання, розкриття шляхом передачі, поширення або надання іншим чином, вирівнювання або поєднання, обмеження, стирання або знищення»;
Беручи до уваги вищезазначений поділ, слід розглянути питання, чи не було б це право перераховане в тексті положення, якби законодавець мав намір надати банкам можливість копіювання документів, що підтверджують особу певного контрагента, згідно зі статтею 112 Закону про банківську діяльність, тим більше, що воно не включено до вищезазначеного визначення «обробки».
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 21 вересня 2022 року.
автор:
