У сьогоднішній статті із серії «Вівторкові ранки для будівництва» ми хотіли б запросити вас ознайомитися з коротким викладом двох змін у законодавстві про нерухомість, які з’явилися у січні 2025 року. А саме, раніше анонсовані зміни до Закону про авіацію, а також ми проаналізуємо поправку до правил охорони навколишнього середовища.
Зміни в авіаційному законодавстві
25 січня 2025 року набрав чинності Закон від 5 грудня 2024 року про внесення змін до Закону про авіацію. Цей Закон скасував статтю 55, розділ 9 Закону про авіацію, яка запровадила обов'язок розробляти місцевий план просторового розвитку для територій, охоплених генеральним планом державних аеропортів. Це призвело до безстрокового зупинення провадження щодо видачі рішень щодо умов забудови. Закон також розширив повноваження Голови Управління цивільної авіації щодо затвердження актів просторового планування.
Варто пам’ятати, що положення статті 877 Закону про авіацію в її чинній редакції застосовуються до проваджень, розпочатих та не завершених до дати набрання чинності поправкою до Закону про авіацію, – включаючи проекти рішень щодо умов забудови та землеустрою для територій, де поверхні обмеження перешкод були визначені відповідно до пункту 1 статті 87 Закону про авіацію, які будуть узгоджені з Головою Управління цивільної авіації.
Що стосується нових проектів рішень щодо умовної забудови поверхонь обмеження перешкод, затвердження Президентом Управління цивільної авіації повинно включати дотримання положень генерального плану в обсязі, визначеному у статті 55, пункті 6 Закону про авіацію.
Зміни до нормативних актів щодо охорони навколишнього середовища
10 січня набрав чинності Закон від 27 листопада 2024 року, яким вносяться зміни до Закону про охорону навколишнього середовища та деяких інших законів. Однією з суттєвих змін до чинної законодавчої бази є запровадження концепції плану міської адаптації (далі також – «план міської адаптації»), який розуміється як стратегічний та імплементаційний документ, що охоплює територію певного міста, спрямований на зменшення вразливості міста до зміни клімату, включаючи покращення здатності міста адаптуватися до зміни клімату.
Плани міської адаптації становитимуть один із засобів реалізації політики охорони навколишнього середовища, але відповідно до статті 18b, розділу 3 Закону про охорону навколишнього середовища, вони не є актами місцевого законодавства. Однак зобов'язання щодо їх прийняття відповідно до статті 18a, розділу 1 поширюється на всі міста з населенням 20 000 осіб і більше, відповідно до статистики населення станом на 31 грудня попереднього року, опублікованої Центральним статистичним управлінням.
Проект плану міської адаптації має бути підготовлений мером або президентом міста за участю громадськості після прийняття міською радою рішення про початок його підготовки. Потім план затверджується рішенням міської ради. Кінцевий термін прийняття плану міської адаптації становить 30 місяців з дати публікації Центральним статистичним управлінням (GUS) вищезгаданих статистичних даних про населення міста.
План міської адаптації повинен включати, серед іншого:
- аналітична частина,
- концепція озеленення міста,
- концепція управління дощовими та талими водами, що утворюються внаслідок атмосферних опадів у межах міста,
- програмна частина,
- зазначення методу реалізації плану (включаючи принципи моніторингу ефективності досягнення конкретних цілей плану),
- висновки та рекомендації, підготовлені на основі вже згаданої програмної частини.
Мер або президент міста зобов'язаний за законом контролювати впровадження заходів з адаптації до зміни клімату суб'єктами та установами, зазначеними в MPA, та готувати відповідний звіт про впровадження заходів з адаптації до зміни клімату кожні два роки з дати прийняття муніципального плану адаптації та подавати його міській раді. Усі показники та метрики моніторингу повинні включати: (i) числове базове значення, (ii) числове цільове значення та (iii) рік, у якому досягнуто цільового значення.
Крім того, мери та голови міст зобов'язані звітувати перед Інститутом охорони навколишнього середовища до 30 червня року, наступного за охопленим періодом. Звіт має подаватися кожні два роки – у парні роки. Інститут охорони навколишнього середовища зобов'язаний готувати та подавати міністру, відповідальному за клімат, резюме звітів про моніторинг до 30 листопада парного року. Міністр, відповідальний за клімат, у свою чергу, повинен визначити шляхом постанови детальний обсяг звіту про моніторинг, а також показники та індикатори моніторингу, враховуючи необхідність стандартизації обсягу інформації, що надається мерами та голови міст.
Ми безперечно будемо стежити за тим, як ці правила застосовуються на практиці.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 3 лютого 2025 року.
автор:
Будьте першими, хто отримає наші статті та юридичні сповіщення прямо у вашу поштову скриньку! Підпишіться на нашу розсилку, перейшовши за посиланням, або зв’яжіться з нами за адресою social@kglegal.pl,щоб персоналізувати свій контент.
