Онлайн-шахрайство стало справжнім лихом останніх років. Шахраї спеціалізувалися на різних схемах, розроблених для того, щоб вселити довіру та вкрасти наші заощадження. Хто з нас не отримував електронного листа від «нігерійського принца», який хоче поділитися своїм статком, або від невиліковно хворого мільйонера з далекої країни, який в обмін на збереження своїх активів на банківському рахунку для своїх дітей дозволить нам залишити собі 30%. Звичайно, більшість із нас, побачивши такі листи, негайно їх видаляє. Крім того, вони надсилаються з підозрілих адрес електронної пошти та часто пишуться за допомогою онлайн-перекладача (до того ж сумнівної якості). Ці листи розсилаються масово. Вони не вимагають значних витрат з боку шахраїв, і якщо їм вдається «спіймати» навіть частину одержувачів, вони все одно отримують прибуток.
Однак існують шахрайські схеми, спрямовані на конкретних людей, такі як романтичні афери (Що таке романтична афера та як її уникнути? | LEX TV), де шахрай витрачає свій час, намагаючись довести свою надійність та вимагати гроші у конкретної особи.
Шахраї часто користуються бажанням швидко заробити. Вони пропонують доступ до програмного забезпечення, яке нібито секретно розробляє група найбагатших (найвідоміших, найрозумніших тощо) людей, що дозволяє їм досягати непомірної віддачі від інвестицій. Хто б не хотів подвоїти, або навіть потроїти, свої заощадження за тиждень?
Кінцевий результат шахрайства завжди однаковий: жертва переводить свої заощадження шахраю, а потім зв'язок припиняється. Адреса електронної пошти нібито мільйонера зникає, людина, з якою вони познайомилися в Інтернеті та яка мала стати їхнім супутником на все життя, перестає відповідати на повідомлення, а платформа, яка мала примножити їхні заощадження, закривається.
Тоді жертви шахрайства задаються питанням, що робити далі. Чи варто їм повідомляти про крадіжку правоохоронним органам, і чи спричинить це проблеми з податковою інспекцією? Це особливо актуальне питання для тих, хто втратив свої криптовалюти. Податок на криптовалюту сплачується під час відчуження. Податкове зобов'язання виникає, коли криптовалюта обмінюється на фіатну валюту (наприклад, злоті, долари, євро) або коли криптовалюти використовуються для оплати товарів чи послуг. Отже, чи потрібно нам включати це до нашої податкової декларації в результаті крадіжки криптовалюти? Чи повинні ми сплачувати податок?
Ми подаємо податкову декларацію (PIT-38), якщо ми отримали дохід або понесли витрати, пов'язані з продажем криптовалют. Тому, якщо ми купуємо криптовалюти, ми повинні відобразити витрати на купівлю як витрати у нашій річній податковій декларації. Якщо ми продаємо криптовалюти або використовуємо їх для оплати товарів чи послуг, ми відображаємо дохід у нашій податковій декларації. Якщо дохід перевищує витрати на отримання доходу, ми генеруватимемо дохід, з якого необхідно сплатити податок.
Однак, під час виведення криптовалют на гаманець шахрая, ми не обмінюємо їх на фіатну валюту та не здійснюємо платіж. Тому ми не отримуємо жодного доходу від цієї транзакції. Нам не потрібно декларувати це у нашій річній податковій декларації. Це також не призводить до податкових зобов'язань. Раніше понесені витрати на придбання викрадених криптовалют все ще можуть бути відраховані, якщо ми отримаємо дохід від продажів у наступні роки.
Але що робити, якщо, наприклад, хакер заблокує наш комп’ютер і вимагає оплату в криптовалюті за його розблокування? У такому разі, хіба це не плата за послугу? Зрештою, хтось зобов’язується розблокувати наш комп’ютер, тобто виконати послугу, за винагороду у формі криптовалюти. Відповідь очевидна: Державна скарбниця не може збагатитися через делікт. Так само, як дохід від продажу наркотиків не оподатковується, виплата грошей за захист для відновлення доступу до даних не може призвести до податкових зобов’язань.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 17 серпня 2025 року.
автор/редактор серії:
