Кредитне шахрайство наразі є однією з найсерйозніших проблем у кримінальному праві, фінансах та захисті персональних даних. Швидкий розвиток цифрових технологій, широке використання онлайн-сервісів та легкість отримання персональних даних сприяють злочинній діяльності. Масштаби цього явища зростають з року в рік, і статистика свідчить про те, що проблема впливає як на окремих осіб, так і на бізнес.
Згідно з даними фінансових установ, у третьому кварталі 2024 року було зафіксовано рекордну кількість спроб шахрайства з кредитами – 3400 на загальну суму 81,7 мільйона злотих. Правоохоронні органи підтверджують зростання цієї практики – поліція щороку розслідує приблизно 2000 випадків шахрайства з кредитами (виключно на підставі статті 297 Кримінального кодексу), а прокуратура щорічно проводить приблизно 3000 таких проваджень.
Відповідно до статті 297 Кримінального кодексу, будь-хто, хто з метою отримання для себе або іншої особи від банку чи організаційної одиниці, що здійснює аналогічну підприємницьку діяльність на підставі Закону, або від органу влади чи установи, що розпоряджається державними коштами, – кредиту, грошової позики, поручительства, гарантії, акредитива, гранту, субсидії, підтвердження банком зобов'язання, що виникає з поручительства чи гарантії, або аналогічної грошової вигоди для певної підприємницької мети, платіжного інструменту або замовлення на державні закупівлі, подає підроблений, змінений документ, що засвідчує неправдивість або недостовірний документ, або недостовірну письмову заяву щодо обставин, що мають суттєве значення для отримання вищезгаданої фінансової підтримки, платіжного інструменту або замовлення на державні закупівлі, – підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі на строк від 3 місяців до 5 років.
Щоб отримати фінансовий борг, злочинці найчастіше використовують чужі персональні дані, незалежно від того, чи вони були фішинговими, вкраденими чи отриманими онлайн. Ми, безсумнівно, занадто багато розкриваємо про себе в Інтернеті. Дата народження, адреса, фотографії документів та номери телефонів – це достатні дані, які злочинець може використати для отримання кредиту.
Швидкий розвиток сучасних технологій, включаючи інструменти штучного інтелекту, збільшує ризик кредитного шахрайства. Підроблені посвідчення особи, підроблені контракти та маніпульовані голосові записи (так звані діпфейки) стає дедалі важче відрізнити від оригіналів, що полегшує зловмисникам подання шахрайських кредитних заявок або припускання чиєїсь особистості для накопичення боргів. Це явище посилюється не лише через дедалі вищу якість підроблених матеріалів, але й через автоматизацію процесів онлайн-реєстрації та подання заявок. Крім того, злочинці можуть масово генерувати та тестувати фальшиві профілі, минаючи традиційні бар'єри верифікації.
Кредитне шахрайство – це системна проблема, яка посилюється зі зростанням цифровізації. З одного боку, ми маємо дедалі зручніші онлайн-сервіси, а з іншого – дедалі витонченіші методи злочинців. Тому необхідні підвищена обізнаність громадськості та щоденна обережність у поводженні з власними персональними даними.
Жертвою шахрайства може стати будь-хто, незалежно від віку, освіти чи досвіду використання нових технологій. Якщо шахрайство все ж таки сталося, швидкі дії є надзвичайно важливими, наприклад, подання скарги до фінансової установи та повідомлення про підозру у злочині відповідним правоохоронним органам. Тому профілактика та швидке реагування є надзвичайно важливими. Крім того, регулярний моніторинг кредитної історії, обережність під час обміну даними та оперативне реагування на підозрілі ситуації можуть значно зменшити ризик серйозних наслідків.
Автор:
Редактор серії:
