Кримінальний кодекс, відповідно до статті 296, передбачає відповідальність осіб, які обіймають керівні посади, за дії, вчинені проти суб'єкта господарювання, яким вони керують. Це означає, що керівний персонал, чиї дії або бездіяльність фактично призвели до майнової шкоди суб'єкту господарювання, яким вони керують, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Між 1999 і 2020 роками було розпочато 13 618 проваджень, з яких 6 272 завершилися визнанням злочину.
Предмет захисту
Через статтю 296 Кримінального кодексу законодавець прагне захистити належні, надійні та чесні економічні операції. Зокрема, захист поширюється на майнові інтереси керованих суб'єктів господарювання в цивільних операціях. Вчинення злочину зловживання довірою передбачає зловживання владою або невиконання зобов'язань. Слід наголосити, що зловживання владою відбувається, коли особа, яка керує активами іншої особи, діє поза межами своїх повноважень, перевищуючи свої компетенції.
Злочин шахрайства є матеріальним правопорушенням. Це означає, що має бути конкретний наслідок, такий як заподіяння майнової шкоди або створення безпосередньої загрози значної майнової шкоди. Такі наслідки можуть включати, наприклад, продаж майна за зниженою ціною або економічно невиправдану передачу майна третій особі.
Хто може бути виконавцем злочину, пов'язаного з діями на шкоду компанії?
Злочин зловживання довірою є індивідуальним правопорушенням. Це правопорушення може бути скоєне лише особою, зобов'язаною за законом, рішенням компетентного органу або договором управляти майном або підприємницькою діяльністю фізичної особи, юридичної особи або організаційного підрозділу без правосуб'єктності. Отже, виконавцем цього правопорушення може бути лише керівник, який здійснює свої дії в рамках управління підприємством. Кримінальна відповідальність за статтею 296 Кримінального кодексу також застосовується до тих членів керівництва, які, усвідомлюючи необхідність виконання певних дій, що випливають з принципів раціональних дій, пов'язаних з характером їхньої функції та діяльності, що здійснюється для забезпечення точності та правильного виконання покладених завдань, не виконують їх належним чином, знаючи, що ці дії є основою для остаточних рішень щодо ширшої сфери управління майном або підприємницькою діяльністю суб'єктів, перелічених у цьому положенні, що завдає їм значної або великої фінансової шкоди.
Отже, виконавцем злочину зловживання довірою може бути, наприклад,:
- член наглядової ради,
- член правління,
- член правління фонду, асоціації,
- генеральний партнер у командитному товаристві,
- довірена особа, ліквідатор.
Штрафи
Базовий тип (стаття 296 § 1 Кримінального кодексу)
Вчинення злочину за цих умов карається позбавленням волі на строк від 3 місяців до 5 років.
Привілейований тип (стаття 296 § 1a Кримінального кодексу)
Вчинення злочину за цих умов карається позбавленням волі на строк до 3 років.
Кваліфікований тип (стаття 296 § 2 Кримінального кодексу)
Обтяжений вид злочину характеризується додатковими мотивами в діях винного, тобто діями з метою отримання фінансової вигоди для себе або для іншої особи. Вчинення злочину за цих обставин карається позбавленням волі на строк від шести місяців до восьми років.
Кваліфікований тип «другого ступеня» (стаття 296 § 3 Кримінального кодексу)
Винуватець завдає значної шкоди, тобто шкоди, вартість якої на момент вчинення правопорушення перевищує 1 000 000 злотих. Вчинення правопорушення за цих обставин карається позбавленням волі на строк від одного до десяти років.
Неналежне управління (стаття 296 § 4 Кримінального кодексу)
Якщо особа, яка вчинила правопорушення, зазначене у § 1 або 3, діє ненавмисно, вона підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.
Варто також вказати на зміст статті 296 § 5 Кримінального кодексу, оскільки кожен, хто добровільно відшкодував шкоду в повному обсязі до порушення кримінального провадження, не підлягає покаранню.
Як правильно подбати про інтереси керованого суб'єкта господарювання?
Люди, які обіймають керівні посади в підприємствах, особливо радах директорів компаній, повинні звертати увагу на ці питання в своїх організаціях. Важливо враховувати, чи є рішення виправданими з економічної та комерційної точки зору, і чи ґрунтуються вжиті дії, наприклад, на відповідній оцінці активів.
Також варто детальніше розглянути обсяг повноважень та дозволів на дії, зокрема, який обсяг компетенцій, наданих згідно з укладеними договорами, та який обсяг компетенцій, визначених законом, наприклад, стосовно членів правління акціонерних товариств.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 28 лютого 2023 року.
автор/редактор серії:
