У публічній сфері тема відповідальності за порушення GDPR зазвичай зводиться до високих адміністративних штрафів, що накладаються наглядовими органами. Однак менше говориться про особисту кримінальну відповідальність членів правління, а це може мати найсерйозніші наслідки, як професійні, так і особисті.
Чи справді варто керівникам хвилюватися? Чи є ризик кримінальної відповідальності лише теоретичною концепцією чи реальною загрозою?
GDPR та кримінальна відповідальність – правовий статус
GDPR (Регламент 2016/679), як акт права ЄС, не передбачає прямої кримінальної відповідальності. Однак він залишає державам-членам свободу запроваджувати кримінальні положення щодо захисту персональних даних, і Польща скористалася цією можливістю.
Відповідно до статті 107 Закону про захист персональних даних, обробка персональних даних з порушенням цих положень карається штрафом, обмеженням волі або позбавленням волі на строк до 2 років, а у разі обробки спеціальних категорій даних – навіть до 3 років.
Член правління та особиста відповідальність
Члени правління не звільняються від відповідальності автоматично. Навпаки, вони можуть бути відповідальними за нагляд за дотриманням правил захисту даних. Це включає:
- Кримінальна відповідальність – за незаконну обробку даних (стаття 107 Закону).
- Цивільна відповідальність – відшкодування шкоди, завданої фізичним особам.
- Адміністративна відповідальність – високі штрафи від Управління захисту персональних даних.
- Корпоративна відповідальність – втрата довіри, шкода репутації, ризик звільнення.
Варто пам'ятати, що кримінальна відповідальність вимагає вини, тому самого порушення нормативних актів недостатньо – необхідно встановити, що особа діяла навмисно або принаймні з грубої необережності.
Наразі практика застосування статті 107 Закону досить обмежена. Попередні випадки кримінальної відповідальності за порушення GDPR найчастіше стосувалися окремих осіб, таких як колишні співробітники, які викрали дані, а не членів правління.
Однак це не означає, що ради директорів у безпеці. Правоохоронні органи дедалі частіше перевіряють, чи є невиконання належних процедур або ігнорування повідомлень про порушення кримінальним злочином. Крім того, у разі інциденту члени ради директорів можуть зіткнутися з наслідками згідно з так званим режимом управлінської відповідальності.
Як мінімізувати ризик?
Мінімізація ризику притягнення членів правління до відповідальності за порушення GDPR вимагає систематичного та стратегічного підходу. Ключовим елементом є створення культури захисту персональних даних в організації, де відповідальність за дотримання нормативних актів не покладається виключно на один відділ, а розуміється як невід'ємна частина управління компанією.
Основою є впровадження ефективної та дійсно функціональної політики захисту персональних даних не лише на папері, а й у повсякденній практиці. Ці документи повинні бути адаптовані до конкретних потреб організації, актуальними та знайомими співробітникам. У цьому контексті вкрай важливо призначити спеціаліста із захисту даних (СЗД), який не просто відіграватиме символічну роль, а й матиме достатні ресурси, незалежність та реальний вплив на внутрішні процеси. Співпраця між правлінням та СЗД повинна базуватися на постійному спілкуванні, а не лише на формальному делегуванні завдань.
Освіта також безцінна. Регулярне навчання не лише операційного персоналу, а й керівництва, підвищує обізнаність про ризики, пов’язані з неналежною обробкою персональних даних. Керівництво повинно бути не лише знайоме з основними принципами GDPR, але й розуміти, які дії чи бездіяльність можуть призвести до особистої відповідальності.
Ще одним важливим елементом є готовність організації до кризових ситуацій. Відповідні процедури реагування на інциденти захисту даних повинні бути чітко визначені, перевірені та доведені до відома. Швидке, задокументоване та прозоре реагування на порушення може мінімізувати правові наслідки, включаючи ризик кримінального переслідування.
Моніторинг і контроль однаково важливі. Регулярні внутрішні аудити відповідності GDPR дозволяють виявляти слабкі місця системи до того, як ними скористаються – неавторизовані особи, наглядові органи або самі клієнти. Документування рішень, дій та аналізу ризиків тут є вирішальним, оскільки у разі кримінального переслідування це слугуватиме доказом належної перевірки, проведеної членами керівництва.
Хоча кримінальна відповідальність членів правління за порушення GDPR залишається рідкісною, цей ризик не є уявним. Зі зростанням обізнаності громадськості та активізацією з боку наглядових органів він може стати дедалі реальнішим.
Правління, яке не розглядає захист даних як елемент комплаєнсу та корпоративного управління, наражає себе не лише на адміністративні стягнення, але й на особисті кримінальні та репутаційні наслідки.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 6 серпня 2025 року.
Автор / Редактор серії:
