У своєму рішенні від 24 лютого 2026 року (I USK 661/26) Верховний Суд знову розглянув ключове питання на перетині трудового права та соціального забезпечення: коли трудовий договір фактично становить право на соціальне забезпечення, а коли він є лише видимою дією.
Справа стосувалася відмови у прийнятті касаційної скарги у провадженні, в якому Установа соціального страхування (ZUS) поставила під сумнів існування трудових відносин. Застрахований стверджував, що суди помилково визнали трудовий договір фіктивним, тим самим позбавивши його права на соціальне забезпечення.
Ключова теза Верховного Суду
Верховний Суд наголосив, що вирішальним є не зміст трудового договору чи офіційна реєстрація на страхування, а фактичне виконання роботи за умов, визначених у статті 22 § 1 Трудового кодексу.
Це означає, що існування трудових відносин визначається фактичним виконанням роботи, а не самим договором, виплатою винагороди чи поданням декларації до Управління соціального страхування (ZUS). У таких випадках надзвичайно важливо визначити, чи дійсно правовідносини є трудовим договором згідно з положеннями Кодексу.
Фіктивний договір не забезпечує страхового захисту
Суд чітко підтвердив усталену судову практику, згідно з якою: трудовий договір, який фактично не виконується та був укладений лише «для видимості», не породжує жодних наслідків у сфері соціального забезпечення.
Навіть якщо контракт було офіційно підписано та зареєстровано в Управлінні соціального страхування (ZUS), це не створює права на страхування, якщо працівник фактично не виконує свої обов'язки.
Важливість доказів та встановлення фактів
Суд також наголосив, що фактичні висновки судів по суті справи мають ключове значення в таких справах, зокрема: чи була робота фактично виконана, чи було підпорядкування працівника, чи роботодавець фактично отримував вигоду від роботи працівника та чи були докази виконання роботи.
Відсутність таких елементів може призвести до висновку, що трудові відносини фактично не були встановлені.
Беручи до уваги вищезазначене рішення, слід наголосити, що ZUS покладається на фактичне виконання роботи, а не на договір, укладений заради видимості, для встановлення права на виплати ZUS.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 29 травня 2026 року.
Автор / Редактор серії:
