Триває законодавча робота над законопроектом про внесення змін до Закону про умови допустимості доручення роботи іноземцям на території Республіки Польща. Аналіз запропонованих рішень показує, що деякі з них можуть суттєво ускладнити працевлаштування іноземців, збільшити адміністративне навантаження, а також посилити правові та фінансові ризики для бізнесу.
Скасування критерію роботи «під керівництвом»
Наразі санкції застосовуються до призначення іноземця на роботу «на користь та під керівництвом» іншої організації, окрім випадків, коли це робиться в рамках угоди про тимчасове працевлаштування. Законопроект виключає елемент «під керівництвом», залишаючи лише вимогу виконання роботи «на користь» іншої організації.
Ця зміна має значні практичні наслідки. Саме критерій підпорядкування, тобто хто фактично організовує роботу, видає накази, встановлює графік і несе відповідальність за її результати, відрізняв надання працівника від надання послуг за моделлю аутсорсингу. Після виключення цього критерію просте виконання завдань «від імені» підрядника може бути достатнім для застосування санкцій, що є характерною рисою практично кожної угоди про надання послуг, субпідряду чи аутсорсингу.
На практиці це означає, що ті ж правила, що й щодо незаконного спільного використання працівників, також ризикують поширитися на типові бізнес-моделі, такі як аутсорсинг процесів. Компанії, що надають такі послуги, особливо поширені у виробництві та логістиці, можуть бути звинувачені у порушеннях правил.
Сукупні адміністративні штрафи для кожного іноземця
Законопроект передбачає, що адміністративні штрафи (до 50 000 злотих) накладатимуться окремо на кожного іноземця та відповідно додаватися до суми, якщо задіяна більша кількість працівників. Механічне підсумовування штрафів без будь-якої верхньої межі означає, що за одне порушення, особливо якщо воно системне або задокументоване, а не навмисне зловживання, загальний штраф може досягти рівня, непропорційного тяжкості порушення. Якщо помилка стосується більшої групи працевлаштованих іноземців, загальний індивідуальний штраф може сягати кількох або навіть десятків мільйонів злотих.
У крайніх випадках цей механізм може призвести до втрати фінансової ліквідності або навіть неплатоспроможності підприємця через неправомірні дії, які не призвели до жодної фактичної шкоди для працевлаштованих іноземців. Це також викликає питання щодо пропорційності адміністративного стягнення ступеню вини та масштабу фактичної шкоди.
Жорстке обмеження в 40–184 години та необхідність нового документа для кожної зміни
Поправка запроваджує щомісячне обмеження робочого часу іноземців за цивільно-правовими договорами – не менше 40 та не більше 184 годин. Водночас, збільшення кількості годин понад зазначену в документі про легалізацію роботи вимагатиме отримання нового дозволу.
Фіксовані погодинні графіки роботи несумісні зі специфікою цивільно-правових відносин, які використовуються, серед іншого, для епізодичної, сезонної, проектної або залежної від замовлення роботи. Нижня межа в 40 годин може перешкоджати законному призначенню невеликого робочого навантаження іноземцю, навіть якщо така форма співпраці влаштовує обидві сторони. Верхня межа в 184 години, з іншого боку, не враховує різну кількість робочих днів в окремих місяцях або гнучкий графік робочого навантаження.
Не менш проблематичною є вимога подавати заявку на отримання нового документа щоразу, коли змінюється кількість годин. На практиці це означає, що будь-яка зміна, що виникає внаслідок календаря, простою клієнта, дефіциту сировини, поломки, відсутності іншого працівника або сезонного збільшення чи зменшення замовлень, може вимагати перезапуску офіційної процедури. Найбільше постраждають галузі з дуже мінливим попитом на робочу силу, такі як логістика, виробництво, готельний бізнес, громадське харчування, сільське господарство, будівництво та послуги з догляду, які втратять здатність швидко та гнучко реагувати на зміну потреб бізнесу.
Відмова у видачі або анулювання дозволу виключно на підставі «інформації» про порушення
Законопроект передбачає, що орган влади зможе відмовити у видачі дозволу або анулювати його, якщо йому стане відомо про попереднє порушення підприємцем правил або невиплату винагороди іноземцю, незважаючи на вимогу про виплату. Правила не вимагають остаточного рішення суду з трудових спорів, остаточного рішення компетентного органу чи навіть беззаперечної дійсності самої виплати.
Спір щодо оплати праці часто є цивільною справою та може виникати через розбіжності щодо кількості відпрацьованих годин, якості виконаної роботи, здійснених відрахувань або відповідальності сторін за збитки. Орган, який веде провадження щодо дозволу, не має інструментів суду з трудових спорів, проте його рішення, яке ґрунтується виключно на інформації про ймовірне порушення, може визначити долю працевлаштування іноземця.
Нечітке «перешкоджання провадженню» як підстава для відмови
Новою підставою для відмови у видачі дозволу є ситуація, коли підприємець «перешкоджає провадженню», відмовляючись надати пояснення або документи, що стосуються справи. Поняття «перешкоджання провадженню» не визначено.
Закон не уточнює, які саме дії слід вважати перешкоджанням, а також не ставить застосування цього критерію в залежність від вини підприємця чи будь-яких попередніх повідомлень. Як наслідок, орган влади матиме дуже широкі повноваження в оцінці того, чи мало місце «перешкоджання провадженню».
Короткий зміст
Представлені зміни, хоча й анонсовані як оптимізація системи легалізації праці іноземців, йдуть набагато далі в кількох важливих аспектах. Зокрема, зміни, що стосуються ризику заборони аутсорсингу процесів, накопичення штрафів без верхньої межі, запровадження фіксованих погодинних ставок для цивільно-правових договорів та нечіткі, дискреційні підстави для відмови у видачі дозволу або його анулювання, створюють значні правові, фінансові та організаційні ризики для підприємств, які наймають іноземців.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 5 серпня 2026 року.
Автор:
