У зв'язку з необхідністю імплементації Директиви (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня 2018 року про запобігання використанню фінансової системи для цілей протидії відмиванню грошей або фінансуванню тероризму (скорочено Директива V AML), 19 січня 2021 року до Сейму було подано урядовий проект закону про внесення змін до Закону про протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму та деяких інших законів (справа № 909).
Поданий проект передбачає багато ключових змін та нових зобов'язань для підприємців.
1. Доповнення каталогу зобов'язаних установ.
Запропонована зміна розширює перелік зобов'язаних установ, включаючи:
- підприємці, основною діяльністю яких є надання послуг, що полягають у підготовці декларацій, веденні податкових книг, наданні консультацій, висновків чи роз'яснень у сфері податкового чи митного права, та які не є іншими зобов'язаними установами;
- агенти з нерухомості;
- підприємці, які здійснюють діяльність, пов’язану з торгівлею або посередництвом у торгівлі творами мистецтва, колекційними предметами та антикваріатом, у тому числі коли така діяльність здійснюється, серед іншого, у художніх галереях або аукціонних будинках, а також підприємці, які здійснюють діяльність, пов’язану зі зберіганням творів мистецтва та колекційних предметів, – у межах операцій на суму, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро, незалежно від того, чи здійснюється операція як одна операція, чи кілька операцій, що здаються пов’язаними одна з одною.
2. Зміна визначення бенефіціарного власника.
Істотною зміною є уточнення визначення бенефіціарного власника. Згідно із запропонованим визначенням, бенефіціарним власником вважатиметься «будь-яка фізична особа», яка відповідає умовам, зазначеним у Законі.
Як зазначено в обґрунтуванні законопроекту, також було прийнято рішення про внесення змін до визначення бенефіціарного власника шляхом вилучення фраз, що пов’язують бенефіціарного власника з поняттям «клієнт», через можливість прийняття тлумачення, що певна особа не має бенефіціарного власника, доки не скористається послугами зобов’язаної установи. На думку авторів законопроекту, зміна визначення бенефіціарного власника краще узгодить польське законодавство з 5-ю Директивою про боротьбу з відмиванням грошей, яка не використовує термін «клієнт».
3. Зміна визначення політично значущих осіб.
У рамках поправки також було прийнято рішення змінити визначення політично значущої особи, виключивши з цього каталогу осіб, які обіймають посади середнього та нижчого рівня, включаючи генеральних директорів апаратів вищих та центральних державних органів, генеральних директорів воєводських управлінь та керівників місцевих управлінь спеціальних урядових органів управління.
4. Розширення каталогу суб’єктів господарювання, зобов’язаних реєструвати своїх бенефіціарних власників у Центральному реєстрі бенефіціарних власників (далі – «ЦРБВ»), та їх оновлення.
Проект закону про внесення змін передбачає, що до групи суб'єктів, які повинні отримати запис у реєстрі бенефіціарів, окрім компаній комерційного права, включатимуться, серед інших, трасти, партнерства, європейські групи економічних інтересів, європейські компанії, кооперативи, європейські кооперативи, фонди та асоціації, що підлягають внесенню до Національного судового реєстру.
5. Збільшення порогу максимальної суми, що зберігається в електронному вигляді, з 50 євро до 150 євро.
Поправка передбачає підвищення порогу для електронних грошей, до якого установа не буде зобов'язана проводити процес ідентифікації та верифікації клієнта (звичайно, є винятки).
6. Заборона ведення кредитними та фінансовими установами анонімних рахунків, ощадних книжок та сейфів.
7. Розширення переліку обставин, що виправдовують застосування посилених заходів фінансової безпеки через підвищений ризик відмивання грошей або фінансування тероризму.
Ця модифікація передбачає розширення переліку ситуацій, що вказують на підвищений ризик протидії відмиванню коштів, включаючи такі обставини, як:
- пов'язування операцій з нафтою, зброєю, дорогоцінними металами, тютюном, культурними артефактами, слоновою кісткою, видами, що охороняються
- пов’язування транзакції з клієнтом, який є громадянином третьої країни та подає заявку на отримання посвідки на проживання або громадянства в державі-члені, в обмін, серед іншого, на купівлю нерухомості або державних облігацій.
8. Покладення на зобов'язані установи обов'язку фіксувати будь-які розбіжності між фактичними обставинами щодо клієнта, встановленими цією установою, та даними, наявними в центральному реєстрі бенефіціарних власників.
Варто наголосити, як зазначено в обґрунтуванні проекту, що окрім вищезазначеного зобов’язання, зобов’язана установа також повинна буде вжити відповідних дій для з’ясування виявлених розбіжностей, а якщо розбіжності підтвердяться, вона буде зобов’язана надати компетентному органу інформацію про виявлені розбіжності разом з обґрунтуванням.
9. Розширення сфери статистики, що збирається Генеральним інспектором фінансової інформації (GIIF).
10. Уточнення правил зберігання документів та інформації, отриманих в результаті застосування зобов'язаними установами заходів фінансової безпеки.
11. Зобов'язання реєструвати «суб'єктів господарювання, що надають послуги обміну валют між віртуальними та фіатними валютами», «постачальників рахунків віртуальної валюти», а також «суб'єктів господарювання, що надають послуги компаніям та трастам».
12. Розширення каталогу санкцій, які можуть бути накладені на зобов'язані установи за порушення зобов'язань, що випливають з положень Закону про боротьбу з відмиванням грошей.
Насамкінець, варто зазначити, що термін імплементації Директиви V щодо боротьби з відмиванням коштів/фінансуванням тероризму закінчився 10 січня 2020 року, що дає достатні підстави припускати, що законодавчий процес буде відносно коротким. Для бізнесу це означає, що часу на виконання нових зобов'язань буде мало. Тому їм слід розпочати роботу над впровадженням внутрішньої документації вже сьогодні, щоб адаптуватися до таких масштабних змін.
