Торгівля криптоактивами, згенерованими за допомогою технології блокчейн, продовжує викликати численні правові невизначеності. Зростаюча популярність цього типу активів зумовлена, перш за все, дедалі більш широким використанням ICO (первинних пропозицій монет), за допомогою яких емітент випускає токени покупцям в обмін на кошти. На початковому етапі зростання популярності цих підприємств відсутність конкретних правових норм здавалася значною перевагою, що в першу чергу призводило до відсутності нагляду за такою діяльністю з боку національних регуляторних органів. Однак з часом державні органи та інші суб'єкти, які аналізують технологію блокчейн, почали визнавати можливість кваліфікації токенів у рамках існуючих правових рамок, включаючи регулювання фінансового ринку щодо торгівлі фінансовими інструментами, включаючи цінні папери. Національні наглядові органи, особливо в Європі, почали відігравати значну роль в оцінці застосовності правових положень до криптоактивів, представляючи, як правило, необов'язкові, позиції з цього питання.
Польське управління фінансового нагляду (UKNF) також зацікавилося діяльністю суб'єктів господарювання, що випускають та торгують криптоактивами. Однією з перших заяв польського регулятора було оголошення 2017 року, а точніше, попередження, в якому UKNF вказувало на ризик втрати коштів в результаті інвестування в криптоактиви, випущені через ICO, емітент яких згодом не надав покупцеві доступ до певних активів або не гарантував обіцяні права.
Лише документ від 10 грудня 2020 року під назвою «Позиція Польського органу фінансового нагляду щодо випуску та торгівлі криптоактивами» можна вважати комплексним оглядом даного питання.
Аналіз цього документа можна звести до висновку, що він не містить жодних новаторських чи нових тез. Загалом, ця позиція узгоджується з правовими тлумаченнями, виданими окремими країнами Європейського Союзу в останні роки, зокрема щодо ключового та найбільш суперечливого питання: можливості визнання певного криптоактиву фінансовим інструментом, зокрема цінним папером.
Польське управління фінансового нагляду прийняло загальноприйнятий поділ криптоактивів на основі їхньої потенційної юридичної класифікації, тобто на платіжні, утилітарні та інвестиційні токени.
У випадку перших двох груп ми, як правило, не обговорюватимемо можливість їхнього нагляду. Хоча платіжні токени можуть бути схожими на платіжні інструменти, зокрема електронні гроші, у більшості випадків вони не випускаються із зобов'язанням щодо їх погашення, не мають фіксованої вартості та не мають центрального емітента. Однак Польське управління фінансового нагляду (PFSA) справедливо зазначило, що якщо певний токен відповідає вищезазначеним характеристикам, його можна класифікувати як платіжний інструмент.
З іншого боку, утилітні токени найбільше схожі на ідентифікаційні токени у значенні статті 92115 Закону від 23 квітня 1964 року, Цивільного кодексу (зведений текст: Збірник законів 1964 року, № 16, пункт 93, зі змінами). PFSA підтверджує, що такі токени не будуть класифіковані під жодною категорією нагляду з боку Комісії. Вони найчастіше включатимуть права на отримання товарів емітента за акційними цінами або з безкоштовною доставкою (таким чином, нагадуючи традиційні купони або ваучери на знижку). Однак у їхньому випадку варто пам'ятати про можливість загальної відповідальності згідно зі статтею 286 Закону від 6 червня 1997 року, Кримінального кодексу (зведений текст: Збірник законів 1997 року, № 88, пункт 553, зі змінами), а також про можливість нагляду за діяльністю, пов'язаною з випуском гібридних токенів, тобто тих, що включають як утилітні, так і інвестиційні права.
Найбільш обговорюваним та суперечливим правовим питанням є класифікація інвестиційних токенів. Прийнявши принцип numerus clausus цінних паперів, поширений у польському законодавстві, Польське управління фінансового нагляду (KNF) призвело до своєрідного «глухого кута» в торгівлі такими криптоактивами. Принцип, прийнятий KNF, стверджує, що емітент токенів не може створювати новий цінний папір, а з іншого боку, випускаючи токен, через його технологічні характеристики, він не може відповідати критеріям класифікації його як правово регульованого цінного паперу.
Це випливає, серед іншого, із загальних правових норм, що визначають письмову форму сертифікатів акцій, за умови можливості їх дематеріалізації, як це визначено законом. Однак, як зазначила Польська комісія з фінансового нагляду (PFSA), для випуску акцій у формі токенів, норми повинні передбачати можливість ведення депозитарію цінних паперів з використанням технології блокчейн.
Наразі, через відсутність такої можливості, Польське управління фінансового нагляду не бачить можливості для законного випуску акцій, прав участі в колективному інвестиційному фонді чи інших цінних паперів у формі токенів.
Важливо, і особливо чітко в уривку, де Польське управління фінансового нагляду (PFSA) аналізує токени, подібні до прав участі в колективних інвестиційних підприємствах, що випуск таких токенів, що містять права, подібні до цінних паперів, але випущені поза офіційною, законодавчо дозволеною торговою системою, може вважатися обходом правил нагляду за фінансовим ринком і, як таке, може бути санкціоновано чинними правилами. Зокрема, це стосується статті 287 Закону від 27 травня 2004 року про інвестиційні фонди та управління альтернативними інвестиційними фондами (зведений текст: Збірник законів від 2004 року, № 146, поз. 1546, зі змінами), яка говорить: той, хто без необхідного дозволу або всупереч умовам, визначеним у Законі, здійснює діяльність, що полягає в інвестуванні в цінні папери, інструменти грошового ринку або інші майнові права, активи фізичних осіб, юридичних осіб або організаційні одиниці без правосуб'єктності, зібрані шляхом пропозиції укласти договір, предметом якого є участь у цьому підприємстві, підлягає штрафу до 10 000 000 злотих та позбавленню волі на строк до 5 років. Також важливою є стаття 178 Закону від 29 липня 2005 року про торгівлю фінансовими інструментами (зведений текст: Збірник законів від 2005 року, № 183, поз. 1538, зі змінами): той, хто без необхідного дозволу чи авторизації, що містяться в окремих положеннях, або не маючи на це права в інший спосіб, визначений цим Законом, здійснює діяльність у сфері торгівлі фінансовими інструментами, підлягає штрафу в розмірі до 5 000 000 злотих.
Таким чином, доки правила не зміняться, учасники торгів можуть, зокрема, випускати утилітарні токени. Через вищезазначені позиції Польської служби фінансового нагляду (PFSA), випуск інвестиційних токенів несе значний ризик. Тому, якщо ми вирішимо здійснювати таку діяльність, ми можемо запросити тлумачення від PFSA, щоб мінімізувати ризик та уникнути потенційної відповідальності.
Дякуємо, що прочитали сьогоднішню публікацію з нашої серії «Технологія». З наближенням Різдва ми бажаємо вам усього найкращого, багато здоров’я, щастя та особливого часу, проведеного з родиною. Ми також бажаємо вам процвітання та радості у наступному 2021 році. У зв’язку з різдвяно-новорічними канікулами запрошуємо вас до нашої наступної публікації 7 січня 2021 року, яка буде присвячена темі авторського права.
автор:
