Визначення поняття «будівля» в Законі про місцеві податки та збори є неконституційним, постановив Конституційний трибунал у своєму рішенні від 4 липня 2023 року. Однак стаття 1a, частина 1, пункт 2 Закону про місцеві податки та збори припинить діяти через 18 місяців після публікації рішення у «Віснику законів». Тому можна очікувати революційних змін у податку на майно не пізніше початку 2025 року.
Фундаментальна відмінність між будівлею та спорудою згідно з податковим законодавством полягає у методі оподаткування. У той час як податок на будівлі базується на їх площі та може сягати максимуму 28,78 злотих за квадратний метр, податок на споруди базується на їх вартості та стягується за ставкою 2%.
Справа, яка призвела до винесення рішення, стосувалася оподаткування силосних складів. Платник податків подав клопотання меру про визначення переплати податку на майно, стверджуючи, що в поданій декларації будівлі неправильно класифіковано як споруди. Мер відмовився визначати переплату, а адміністративні суди підтвердили правильність рішення, відхиливши апеляцію.
Чинне визначення споруди говорить, що споруда – це будівельний об’єкт у розумінні будівельного права, який не є будівлею або об’єктом малої інфраструктури, а також будівельний пристрій у розумінні будівельного права, пов’язаний з будівельним об’єктом, що забезпечує використання об’єкта відповідно до його цільового призначення. Це визначення є негативним (споруда визначається як усі будівельні об’єкти, які не є будівлями або об’єктами малої інфраструктури).
Конституційний Трибунал зазначив, що закон не лише не має самостійного визначення, але й двічі посилається на будівельне право, тобто на неподаткові норми. Він заявив, що посилання на загальне поняття «положень будівельного права» як галузі адміністративного права, а не на сам Закон про будівництво, означає, що предмет оподаткування може бути визначений не лише в законі, але потенційно й у нормативних актах, пов’язаних з будівельним правом. Трибунал наголосив, що неприпустимо регулювати в неподатковому законі такі важливі елементи правової структури податків, як їх предмет.
Законодавець також розкритикував визначення будівлі, яке також посилається на положення Будівельного кодексу. Це визначення також потребує змін.
Незважаючи на висновок про те, що стаття 1a, розділ 1, пункт 2 Закону про місцеві податки та збори не відповідає конституційним положенням у повному обсязі, вона може продовжувати застосовуватися до прийняття нового визначення структури. Усі рішення, видані на сьогодні на її підставі, залишаються чинними. Водночас Трибунал встановив 18-місячний термін для внесення змін до нормативних актів.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
