Тема протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму роками викликає суперечки в громадській думці та є предметом інтересу багатьох галузей права. Масштаби цього явища зростають з року в рік. Ця практика охоплює практично всю земну кулю, а її наслідки є руйнівними як для світової економіки, так і для економік окремих країн та регіонів. Це явище, перш за все, сприяє розвитку організованої злочинності та корупції. Воно також послаблює функціонування фінансових установ та призводить до уповільнення розвитку економічних ринків.
Тому боротьба з відмиванням грошей має першорядне значення для національних економік. Тому усунення цієї проблеми дедалі більше стає ключовою метою для урядів усього світу та міжнародних організацій, які вживають заходів для запобігання злочинній діяльності в цій сфері.
Що таке протидія відмиванню коштів (AML)?
AML, скорочення від «Боротьба з відмиванням грошей», стосується діяльності, що здійснюється міжнародними та державними установами, організаціями, підприємствами та окремими особами для протидії відмиванню грошей. Найчастіше це стосується грошей або інших активів, отриманих із незаконних джерел, таких як торгівля наркотиками, незаконна торгівля зброєю, підробка валюти, фінансове шахрайство, торгівля людьми та органами, проституція та азартні ігри. Дії, що здійснюються в цій сфері, в першу чергу спрямовані на захист фінансових систем від використання у злочинній діяльності.
Що таке відмивання грошей?
Безсумнівно, термін «відмивання грошей» є вирішальним для обговорення цієї статті. Загальновизнано, що цей термін виник і увійшов у вжиток в епоху сухого закону в Сполучених Штатах, запровадженого 18-ю поправкою до Конституції США. Організовані злочинні групи отримували величезні прибутки від незаконного виробництва, продажу та контрабанди алкогольних напоїв, азартних ігор та проституції, тоді як офіційним джерелом доходів їхніх членів була торговельна та сервісна діяльність, в якій було дуже легко приховати справжній обіг. Незаконні доходи реєструвалися як доходи від продажу товарів та послуг. Таким чином, «брудні» гроші, разом із легальними прибутками, оподатковувалися, а потім, як «чисті» гроші, поверталися в обіг[1].
Згідно з визначенням, сформульованим у документі Європейського Парламенту[2], відмивання грошей – це вся діяльність, спрямована на приховування незаконних джерел фінансових ресурсів та надання їм видимості законності з метою забезпечення їх реінвестування в законні економічні операції[3].
Чинні правові рішення в Польщі
Положення національного законодавства та законодавства Європейського Союзу мають ключове значення для польської системи боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Базовим правовим актом у цій сфері є Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня 2015 року про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 648/2012 Європейського Парламенту та Ради та скасовує Директиву 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради та Директиву Комісії 2006/70/ЄС (далі – «IV Директива про боротьбу з відмиванням грошей»), згодом змінена Директивою (ЄС) 2018/843 Європейського Парламенту та Ради від 30 травня 2018 року про внесення змін до Директиви (ЄС) 2015/849 про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму та про внесення змін до Директив 2009/138/ЄС та 2013/36/ЄС, далі – «5-та Директива про боротьбу з відмиванням грошей», а також Закон… від 1 березня 2018 року про боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (Збірник законів від 2018 року, ст. 723, зі змінами), який визначає органи та установи, що діють у рамках цієї системи, та визначає їхні обов’язки та повноваження, впроваджуючи відповідні рішення, що випливають із законодавства Співтовариства.
Закон про боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму накладає численні зобов'язання на підприємства, пов'язані з моніторингом та аналізом транзакцій, що здійснюються їхніми клієнтами. Зобов'язання дотримуватися правил боротьби з відмиванням грошей покладається на численні установи, класифіковані як «зобов'язані установи», як це визначено у статті 2, розділі 1 Закону. До них насамперед належать усі фінансові установи, такі як банки, страховики та інвестиційні фонди, а також кредитні посередники, агентства нерухомості, автодилери, податкові консультанти та фірми з обміну валют.
Невиконання «зобов’язаною установою» встановлених законом зобов’язань може призвести до накладення адміністративного стягнення на суб’єкт аудиту, включаючи значний штраф, анулювання ліцензії чи дозволу, або виключення суб’єкта з реєстру регульованих видів діяльності. Варто зазначити, що порушення вимог щодо боротьби з відмиванням грошей можуть призвести не лише до адміністративних стягнень, а й до кримінальних санкцій відповідно до Закону про боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму та Кримінального кодексу.
Для забезпечення належного виконання зобов'язань щодо боротьби з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом, варто звернутися за професійною допомогою для впровадження процедур, передбачених Законом. Наша юридична фірма має великий досвід у впровадженні процедур боротьби з відмиванням коштів в установах, що зобов'язані це зробити, і ми надавали свої послуги мікро-, малим, середнім та великим підприємствам.
Дякуємо, що прочитали нашу сьогоднішню публікацію, запрошуємо вас на наступну наступного четверга, ми опублікуємо запис про торговельні марки – що це таке та які правові заходи захисту ми можемо вжити для їх захисту?
[1] З. Пйотровська, Розділ 1 ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ ГРОШЕЙ ТА ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ [у:] Протидія відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Практичний посібник, ред. В. Капіца, (без зареєстрованого офісу) 2018.
[2] С. Яколіно, Робочий документ щодо відмивання грошей, PE504.311, с. 2 http://www.europarl.europa.eu/meetdocs/2009_2014/documents/crim/dt/925/925991/925991en.pdf
[3] М. Мазур, Покарання за відмивання грошей, Варшава 2014, с. 6.
Ця публікація не є юридичною консультацією.
