Поводження з відходами є зростаючою екологічною проблемою. Це пов'язано, серед іншого, з одноразовим використанням пластикової упаковки, яка не призначена для повторного використання або економічно ефективної переробки. Деякі відходи також забруднюють морські води, завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Окрім побутових відходів, до них також належать рибальські снасті. Для просування підходу, що підтримує циркулярну економіку, було видано Директиву (ЄС) 2019/904 Європейського Парламенту та Ради від 5 червня 2019 року про зменшення впливу на навколишнє середовище певних пластикових виробів (SUP – Single Use Plastic). Цей підхід надає пріоритет стійким та нетоксичним багаторазовим продуктам і системам повторного використання над продуктами одноразового використання. Правила, що повністю імплементують директиву ЄС у польське законодавство, набудуть чинності у 2024 році.
Відповідно до положень Закону від 11 травня 2001 року про зобов’язання підприємців щодо управління певними відходами та про тарифи на продукцію (який включає положення директиви ЄС), підприємці несуть низку зобов’язань, пов’язаних зі скороченням використання одноразових пластикових виробів, зокрема й фінансового характеру.
Одним із найважливіших зобов’язань є забезпечення утилізації, включаючи переробку, відходів на законодавчому рівні. Це зобов’язання поширюється на підприємства, що продають продукцію, виготовлену з масел, мастил та пневматичних шин (детальний перелік наведено у Додатку 4а до Закону). Аналогічне зобов’язання також поширюється на підприємства, що продають рибальські снасті, що містять пластик. Вони зобов’язані досягти мінімального річного рівня збору для переробки рибальських снастей, що містять пластикові відходи, щонайменше:
- 5% за вагою – на 2024 рік;
- 10% за вагою – на 2025 рік;
- 15% за вагою – на 2026 рік;
- 20% за вагою – на 2027 рік;
- 25% за вагою – на 2028 рік;
- 27% за вагою – на 2029 рік;
- 30% за вагою – на 2030 рік та на кожен наступний рік.
Однак, якщо підприємство не забезпечить належного рівня відновлення (переробки), воно буде зобов'язане сплатити збір за продукцію. Збір розраховується шляхом множення ставки збору за продукцію (опублікованої в постанові Міністра клімату) на різницю між необхідним та досягнутим коефіцієнтом відновлення, переробки або збору, перерахованим на масу продукції. Збір сплачується окремо за кожен досягнутий коефіцієнт відновлення, переробки або збору. Він також розраховується окремо для кожного продукту.
Інша ситуація для підприємців, які впроваджують на ринок одноразові пластикові вироби (зокрема одноразові харчові контейнери, упаковки та обгортки з гнучких матеріалів, що містять харчові продукти, призначені для безпосереднього споживання, деякі контейнери для напоїв, тютюнові вироби з фільтрами, що містять пластик, легкі пластикові сумки для покупок та гігієнічні прокладки).
Хоча, наприклад, виробники рибальських снастей сплачують збір лише за умови невдалого досягнення певного рівня відновлення, виробники одноразової продукції зобов'язані сплачувати збір для покриття витрат на:
1) збір відходів, що утворюються від продукції того ж типу, яку підприємець розмістив на ринку, залишеної в громадських системах збору відходів;
2) очищення, транспортування та переробка відходів, що утворюються від продукції того ж типу, що й відходи, що утворюються від продукції, яку підприємець розмістив на ринку.
Розмір збору розраховується як добуток ставки збору та, відповідно, маси або кількості одноразових пластикових виробів, що випущені підприємцем на ринок протягом календарного року.
У вищезазначених випадках підприємець повинен самостійно сплачувати платежі. Однак Закон покладає обов'язки платника збору на підприємців, які здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі, оптової торгівлі або громадського харчування та пропонують одноразові пластикові вироби (стаканчики для напоїв, контейнери для харчових продуктів). Це означає, що вони будуть зобов'язані стягувати збір з кінцевого споживача, який купує ці вироби або напої та продукти харчування, що в них містяться. Підприємці, які продають ці вироби через торговельні автомати, також матимуть цей обов'язок. Розмір збору буде оголошено постановою, виданою міністром, відповідальним за питання клімату.
Зовсім новою тенденцією є те, що підприємства, що продають одноразові пластикові вироби та рибальське спорядження, повинні покривати витрати на проведення публічних освітніх кампаній. Підприємства можуть проводити такі кампанії самостійно (або передати їх на аутсорсинг іншій організації) або внести необхідну суму на рахунок воєводського маршала. Сума, яка буде виділена на освітню кампанію або внесена на відповідний рахунок, дорівнює добутку встановленої законом ставки, помноженого на вагу або кількість продукції, що продається. Якщо підприємства вирішать фінансувати освітню кампанію, вони повинні задокументувати витрати, понесені на цю мету, до 1 березня наступного року.
Усі платежі за вищезгадані збори будуть здійснені одним платежем до 15 березня наступного року на спеціальний рахунок відповідного воєводського маршала. Якщо підприємець не сплатить збір, воєводський маршал визначить розмір збору рішенням та накладе на підприємця додатковий збір у розмірі 50% від несплаченого збору. Законодавці виключили вимогу стягувати збір, який не перевищує 100 злотих.
Політика виробництва та управління відходами має тенденцію до збільшення витрат виробників. Важливо також пам’ятати, що сплата цих зборів жодним чином не звільняє вас від сплати зборів, зазначених у Законі від 13 червня 2013 року про управління упаковкою та відходами упаковки. Повністю уникнути податку на пластик (або, точніше, збору) можливо лише шляхом відмови від використання пластику. На жаль, альтернативні рішення доступні не завжди, а коли вони існують, вартість їх впровадження часто значно вища, ніж існуючі технології.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 24 липня 2023 року.
автор:
