Динамічний розвиток алгоритмів генеративного штучного інтелекту (GenAI) поставив перед польською системою правосуддя виклики, які ще десять років тому вважалися науковою фантастикою. Технологія Deepfake, яка дозволяє майже ідеальний синтез зображення та звуку, сьогодні становить одну з найсерйозніших загроз для особистих прав людей. В епоху «постправди» питання процесуальних інструментів, які дозволять ефективно захистити імідж людини та отримати належну фінансову компенсацію, стає критично важливим.
Матеріально-правова підстава захисту: Подвійність позовних вимог
У польській правовій системі захист від наслідків діпфейків ґрунтується на подвійності правових підстав. З одного боку, ми маємо справу з порушенням особистих прав (стаття 81, розділ 1 Закону про авторське право та суміжні права), а з іншого – з класичним порушенням особистих прав згідно з Цивільним кодексом (статті 23 та 24 Цивільного кодексу).
Сучасна судова практика (включаючи рішення Верховного Суду від 20 травня 2022 року, справа II CSKP 433/22) дедалі більше наголошує на тому, що зображення — це не просто «зовнішній вигляд», а випромінювання особистості. У випадку діпфейків подібність не лише використовується без згоди (відсутність дозволу, про яку йдеться у статті 81 Закону про авторське право), але й часто призводить до хибного висвітлення — представлення особи у хибному, часто принизливому контексті, що безпосередньо підриває її честь і гідність.
Закон про штучний інтелект та незаконність дій
Регламент (ЄС) 2024/1689 Європейського Парламенту та Ради (так званий Закон про ШІ ) зараз стає ключовим орієнтиром для юристів . Стаття 50 цього регламенту покладає зобов'язання щодо прозорості на постачальників та користувачів систем ШІ – синтетично згенеровані матеріали повинні бути чітко ідентифіковані як діпфейки.
З процесуальної точки зору, невиконання творцем діпфейку цього зобов'язання є вагомим аргументом для демонстрації незаконності дій. У справах про особисті права застосовується презумпція незаконності (стаття 24 Цивільного кодексу), але посилання на порушення стандартів Закону про штучний інтелект додатково обтяжує відповідача, значно ускладнюючи його захист (наприклад, посилання на пародію або свободу вираження поглядів).
Майнові позови – компенсація та відшкодування збитків
Жертва діпфейку може претендувати на два види грошової вигоди:
- Грошова компенсація за заподіяну шкоду (стаття 448 Цивільного кодексу):
Визначаючи розмір компенсації, суди враховують ступінь вини правопорушника, територіальний та часовий охоплення публікації, а також інтенсивність порушення. У випадкудіпфейків (порнографії) без згодисудова практика схильна присуджувати суми в межах десятків або навіть сотень тисяч злотих, вважаючи такі дії формою цифрового насильства, яке руйнує особисте та професійне життя жертви.
- Компенсація (відшкодування майнової шкоди):
Якщо незаконні матеріали штучного інтелекту призвели до відчутних збитків (наприклад, втрата рекламного контракту інфлюенсером, звільнення з роботи), позивач може вимагати повної компенсації (стаття 415 Цивільного кодексу). Поняття «ринкової вартості зображення». Якщо зображення має комерційну цінність, компенсація повинна відповідати сумі, яку правопорушник мав би сплатити за законне використання подібності в певному контексті.
Підзвітність платформи: стандарт DSA
В епоху анонімності онлайн-творців позови часто пред'являються до посередників. Закон про цифрові послуги(DSA) революціонізував правила відповідальності для платформ (Facebook, X, TikTok). Згідно з повідомлення та дій, платформа, яка отримує достовірне повідомлення про незаконний діпфейк і не видаляє його своєчасно, втрачає свій імунітет і може нести солідарну відповідальність з правопорушником за наслідки порушення особистих прав.
Доказові проблеми та запобігання
З процесуальної точки зору, забезпечення доказів за допомогою технології блокчейн або кваліфікованих довірчих послуг (так звана електронна безпека онлайн-контенту) має вирішальне значення, запобігаючи сумнівам у достовірності матеріалу в суді. У справах про діпфейки часто необхідні експертні висновки комп'ютерної криміналістики та експертів з штучного інтелекту, які підтверджують, що матеріал є не просто переробленою роботою, а вдосконаленим синтезом штучного інтелекту, що збільшує винність правопорушника.
Боротьба з діпфейками в суді більше не є боротьбою з вітряками. Поєднання класичного захисту особистих прав з новими правилами ЄС (Закон про штучний інтелект, DSA) створює комплексну систему захисту. Для адвоката, який представляє потерпілого, вкрай важливо не лише продемонструвати порушення, але й, перш за все, точно визначити суму збитків – як з точки зору нематеріальних активів, так і чисто ринкової вартості. В епоху маніпуляцій зображеннями право контролювати свій імідж стає одним із найважливіших суб’єктивних прав у каталозі громадянських свобод.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 25 лютого 2026 року.
Автор:
Редактор серії:
