У сьогоднішній статті ми хотіли б дослідити питання участі громадськості в Законі про внесення змін до Закону про просторове планування та забудову та деяких інших законів («Проект»), що наразі перебуває на розгляді. Як згадувалося раніше, Проєкт пройшов перше читання в Комітеті з питань інфраструктури та Комітеті з питань місцевого самоврядування та регіональної політики, а поточні результати роботи були представлені у Звіті Спеціального підкомітету (форма № 3097) від 14 квітня 2023 року, опублікованому на вебсайті Сейму.
Відповідно до цілей реформи, положення щодо участі громадськості було суттєво змінено, запроваджуючи, серед іншого, можливість використання різних форм консультацій. В обґрунтуванні проекту зазначається, що «виділення положень про участь громадськості як окремого розділу має на меті підвищити стандарти проведення обговорень з мешканцями та відкрити каталог можливих інструментів участі, включивши нові методи, зокрема ті, що пов’язані з цифровізацією»
Таким чином, доступ до інформації про громадські консультації буде забезпечено як на місцевому рівні (у спосіб, прийнятий у певній місцевості) так і на загальнонаціональному рівнічерез вебсайт, інформаційний бюлетень для громадськості, пресу та дистанційні засоби зв'язку. Ці зміни мають сприяти розробці компромісів у просторовому управлінні. Цікаво, що нові положення будуть аналогічними статті 5 Закону про ревіталізацію, зберігаючи при цьому відмінності між двома системами.
Перейдемо до змісту доданого розділу 1a під назвою: «Соціальна участь», який у запропонованому пункті 1 статті 8e окреслює загальні принципи, яких слід дотримуватися під час здійснення соціальної участі у просторовому плануванні, тобто на основі діалогу, освіти та таким чином, щоб забезпечити участь якомога ширшої групи зацікавлених сторін.
Зацікавлені сторони, у значенні Проекту, таким чином, включатимуть фізичних та юридичних осіб, а також організаційні одиниці з правоздатністю (наприклад, звичайні асоціації), муніципальні допоміжні одиниці, молодіжні ради та ради людей похилого віку, а також місцеві органи влади та їх організаційні одиниці, а також органи державної влади. Це широке коло зацікавлених сторін покликане дозволити різним органам із соціальною легітимністю висловлювати свою думку з питань просторового планування та розвитку. Проект встановлює, що фізичні особи з обмеженою правоздатністю (наприклад, діти віком від 13 років) можуть вільно висловлювати свою думку щодо просторової організації без згоди законного представника.
Як орієнтир для форми діяльності із соціальної участі, зміст має бути сформульований чітко та універсально зрозуміло, з можливістю використання для цієї мети нетехнічних мовних версій. Крім того, було запропоновано пункт 3 статті 8h, який встановлює принцип організації зустрічей після робочого часу та в місцях, адаптованих до потреб людей з особливими потребами.
Запропонована стаття 8f – «ідучи в ногу з часом» – запроваджує право зацікавлених сторін (на запит) отримувати на постійній основі та безкоштовно інформацію з Міського реєстру електронною поштоюпро дії, що здійснюються органами державної влади у сфері просторового планування та забудови.
У наступному розділі запропонованої глави встановлюється процедура подання зацікавленими сторонами заявок на підготовку акта просторового планування (включаючи як генеральний план, так і місцевий план просторового розвитку), заявок та коментарів до актів просторового планування, а також запитів на інформацію про публікацію в Міському реєстрі. Мінімальна вимога полягає в тому, щоб забезпечити письмове спілкування як у паперовій, так і в електронній формі. У імплементаційному регламенті для вищезазначених положень будуть визначені шаблони для подання цих заявок та коментарів. Сфера дії закону також включає положення щодо громадських консультацій, які мають бути подані до проектів актів просторового планування. Слід зазначити, що вимога щодо консультацій не є новим елементом процедури; згідно з чинним законодавством, проект документа вже доступний для публічного ознайомлення, і організовується публічне обговорення прийнятих у ньому рішень. Однак нові положення розширюють перелік можливих форм проведення консультацій та визначають детальні правила їх організації.
Згідно з Проектом, стаття 8h, частина 1 Закону, зобов’язує суб’єктів, що проводять публічні консультації, повідомляти про форму консультацій не пізніше дня їх початку. Попередній 7-денний термін попереднього повідомлення про початок публічних консультацій було скасовано через швидке поширення інформації, що забезпечується сучасними технологіями, включаючи ті, що використовуються у статті 8f. Через різні звичаї в країні також було скасовано обов’язок надавати інформацію про консультації через повідомлення. Однак це залишиться можливим як звичайний метод. Каталог методів інформування зацікавлених сторін про поточні публічні консультації було модернізовано. Визначення прес-публікації було уточнено шляхом посилання на Закон від 26 січня 1984 року – Закон про пресу. Це також включатиме статті на онлайн-порталах, які вважаються публікаціями. Було введено положення, згідно з яким муніципалітет зобов’язаний повідомляти про публічні консультації на своєму веб-сайті, якщо він є, а не лише в Бюлетені публічної інформації, яким користується менше людей.
Подальші положення передбачають обов'язок застосовувати положення про захист персональних даних та залишати інформацію про публічні консультації протягом усього їхнього періоду.
У проекті також пропонується каталог методів проведення громадських консультацій. Згідно з цими положеннями, обов’язково: збирати коментарі щодо проекту; проводити щонайменше одну зустріч для презентації проекту та обговорення його результатів. Нові додані форми включають заходи, що дозволяють безпосередньо контактувати з відповідальними за підготовку проекту в охопленій проектом сфері, а також консультації, що передбачають збір думок щодо проекту шляхом опитувань або геодезичних досліджень.
Також дозволено проводити інші форми консультацій, зокрема ті, що не згадані безпосередньо в Законі. Слід зазначити, що раніше існували правові сумніви щодо можливості використання форм, відмінних від зазначених у Законі. Однак запроваджені правила відкривають нові можливості та заохочують використання ширшого спектру методів залучення мешканців до прийняття просторових рішень, ніж було доступно раніше. Умови збору коментарів та проведення опитувань визначені далі в законопроекті. Дозволено використовувати як паперові, так і електронні форми.
Це створює ймовірність того, що вимоги, що ставляться до організаторів публічних консультацій, включаючи дозвіл учасникам висловлювати свої думки, ставити запитання та подавати коментарі, можливість проведення консультацій дистанційно, а також участь представників організатора та проектувальника, являють собою каталог принципів, які дозволять більш повний та вільний обмін інформацією між зацікавленими сторонами, ніж раніше. Важливо, що запропоновані правила вимагають підготовки протоколів заходів, проведених під час публічних консультацій. Це має на меті забезпечити належну підготовку звітів про публічні консультації, про які йдеться нижче.
Період громадських консультацій встановлено на 28 днів, але такі консультації, як відкриті засідання, експертні групи, семінари, зустрічі на відкритому повітрі та навчальні поїздки, не дозволятимуться протягом першого або останнього тижня громадських консультацій. Запропонована стаття 8k зобов'язує організацію, яка готує акт просторового планування, підготувати документ, що підсумовує процес збору заявок у формі списку та громадські консультації у формі звіту, одразу після їх завершення. Список та звіт повинні містити перелік усіх поданих заявок або коментарів, а також запропонований перегляд, який відповідає тому, як заява або коментар вплинули на проект (чи були внесені зміни чи ні), та обґрунтування. Згодом, відповідно до процедурних норм, проект акта разом зі списком та звітом публікується в Міському реєстрі. Це дає можливість переглянути процедуру розгляду заявок та коментарів до прийняття акта та подати будь-які подальші заперечення щодо проекту акта радникам.
Відповідно до запропонованої статті 8l, пропозиція щодо розгляду заяв та коментарів до проекту акта просторового планування не підлягатиме оскарженню до адміністративного суду.
Слід також додати, що положення щодо участі громадськості застосовуватимуться до актів провінційного просторового планування.
Підсумовуючи, ідея розширення Закону про просторове планування та забудову, щоб включити цілий розділ про участь громадськості в просторовому плануванні, заслуговує на схвалення та видається зразковим рішенням для забезпечення балансу між приватними та державними інтересами. За умови набрання чинності запропонованих нормативних актів, можна припустити, що зацікавлені сторони матимуть більше можливостей для діалогу та консультацій щодо запланованих проектів, тоді як метод інформування місцевих громад про процес просторового планування буде ефективнішим та дозволить усім зацікавленим сторонам мати реальний голос в обговоренні.
Наступний вівторок – 2 травня, тож сподіваємося, що ви насолодитесь першотравневими канікулами та трохи відпочинете. Запрошуємо вас переглянути нашу наступну статтю через два тижні.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 24 квітня 2023 року.
автор:
