У сьогоднішній публікації із серії «Відповідність» ми продовжуємо обговорення сімейних фондів. У попередній публікації ми ознайомили вас із сутністю сімейного фонду, процедурою його створення та керівними органами такої організації. Для тих, хто не мав можливості прочитати цю публікацію, ми додали посилання нижче:
Сімейний фонд | Грась та партнери
Сьогодні ми хотіли б обговорити один з найважливіших аспектів, пов'язаних із сімейним фондом, а саме концепцію бенефіціара, включаючи представлення його прав та обов'язків, а також пояснення змін у спадковому законодавстві щодо обов'язкової частки.
Хто може стати бенефіціаром?
Бенефіціаром фонду, тобто особою, яка отримуватиме конкретні вигоди відповідно до волі засновника, може бути фізична особа, неурядова організація, що здійснює діяльність, спрямовану на суспільне благо, або навіть сам засновник. Немає жодних протипоказань для того, щоб засновник вносив активи до сімейного фонду, а також отримував від нього вигоди. Це типова схема для іноземних сімейних фондів, які є приватними фондами. Створення такого типу організації найчастіше відбувається внаслідок відходу засновника з повної професійної діяльності, одночасно забезпечуючи фінансові ресурси для постійної підтримки. Важливо, що немає вимоги щодо кровного споріднення або шлюбу між засновником та бенефіціаром.
Дані бенефіціара
Окрім загального визначення бенефіціарів фонду у статуті фонду, до списку бенефіціарів буде включено детальну інформацію про бенефіціара та його права. Для забезпечення конфіденційності та конфіденційності засновник зможе визначити ступінь конфіденційності списку бенефіціарів, наприклад, для інших бенефіціарів. Право не розголошувати список бенефіціарів не поширюється на збереження конфіденційності особи бенефіціарів, наприклад, від податкових органів.
Список міститиме дані, необхідні фонду для надання послуг бенефіціару та виконання своїх зобов'язань перед публічним правом. Правління відповідатиме за створення та оновлення списку бенефіціарів на основі інформації, що міститься у статуті, а також за надання послуг на його основі. Список бенефіціарів слід створювати, підтримувати та оновлювати відповідно до положень та статуту сімейного фонду.
Для повного виконання волі засновника та максимального захисту інтересів бенефіціарів необхідно вести відкритий каталог даних, які будуть включені до переліку бенефіціарів. Необхідний обсяг цих даних визначатиметься на основі способу надання виплат, визначеного засновником у статуті. Якщо засновник бажає, щоб надання виплат залежало від виконання певної умови або було піддано дії певного терміну, такого як отримання освіти, вступ у шлюб або досягнення певного віку, сімейний фонд матиме право вимагати документацію, що підтверджує цю умову, в обсязі, необхідному для її підтвердження.
На які виплати мають право одержувачі допомоги та ким вони визначаються?
Визначення виплат, на які має право бенефіціар, покладається виключно та вільно на засновника. Як правило, ці виплати можуть бути грошовими або негрошовими, зокрема ті, що покривають витрати на проживання, освіту, лікування чи догляд (у випадку фізичних осіб), або підтримують статутну діяльність у сфері суспільного блага (у випадку неурядових організацій). Засновник може вносити зміни до бенефіціарів та виплат, на які вони мають право.
Якщо сімейний фонд засновано кількома засновниками, статут може містити правила щодо здійснення їхніх прав та обов'язків. Однак, якщо це не зазначено в статуті, вони повинні здійснювати свої права та обов'язки спільно, а вищезгадана зміна бенефіціара або їхніх прав може бути здійснена лише за згодою решти засновників.
Крім того, засновник також зможе передбачити, що активи, отримані неповнолітнім бенефіціаром як виплати від сімейного фонду, не будуть розпоряджатися його батьками. У такому випадку засновник повинен призначити довірену особу, а якщо вона цього не зробить, суд з питань опіки та піклування призначить куратора для управління активами.
Варто зазначити, що передача виплат та пільг бенефіціарам сімейного фонду не повинна ставити під загрозу платоспроможність сімейного фонду перед його кредиторами, які не є бенефіціарами сімейного фонду, та завжди повинна залежати від поточного фінансового становища сімейного фонду. Як правило, перераховані виплати повинні надходити з прибутку фонду. Якщо повне задоволення бенефіціарів неможливо, рада директорів сімейного фонду зможе модифікувати виплати, щоб не поставити жодного бенефіціара у невигідне становище. Вимога бенефіціара щодо решти суми, звичайно, не втратить чинність, але буде призупинена до покращення фінансового становища сімейного фонду.
Чи зможе бенефіціар відмовитися від своїх прав?
Бенефіціар зможе відмовитися від виплат або відмовитися від прав бенефіціара. Однак відмова має бути оформлена у письмовій формі з нотаріально засвідченим підписом. Відповідно до статті 73 § 2 Цивільного кодексу, недотримання цієї форми призведе до недійсності дії. Важливо, що відмова бенефіціара від усіх прав рівнозначна відмові від статусу бенефіціара.
Зміни у спадковому законодавстві – обов'язкова частка
Закон про сімейний фонд внесе зміни до положень щодо обов'язкових часток. Слід зазначити, що активи, внесені до сімейного фонду, будуть включені до спадщини лише протягом 10 років з дати внеску. Спадкоємці, які подають свої заяви після 10 років, не зможуть скористатися принципом обов'язкових часток.
Важлива інформація для бенефіціарів, які є ключовою темою цієї статті, полягає в тому, що виплати, призначені бенефіціару, який також матиме право на обов'язкову частку, будуть враховані в неї.
Наведена вище інформація представила сутність бенефіціара фонду та ознайомила вас із питанням обов'язкових часток, що є актуальним з точки зору бенефіціара. У нашій наступній та останній публікації на цю тему ми обговоримо податкові питання, пов'язані зі створенням та управлінням сімейним фондом.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 4 січня 2022 року.
автори:
