У сьогоднішній статті із серії «Вівторкові ранки для будівництва» ми обговоримо принципи передачі дозволів на водокористування. Як і у випадку з іншими адміністративними рішеннями, такими як дозволи на будівництво або рішення щодо зонування, законодавчий орган вирішив врегулювати це питання, зробивши такі рішення такими, що передаються іншим суб’єктам господарювання. Сьогодні ми також проаналізуємо процедуру передачі дозволів на водокористування та розглянемо, що може статися до видачі такого рішення, а саме можливість внесення змін до суб’єкта господарювання під час поточного процесу отримання дозволу на водокористування.
Оскільки ми вже встановили, що дозволи на водокористування, в принципі, можуть бути передані іншим суб'єктам господарювання, варто звернутися до відповідних нормативних актів, щоб перевірити, які умови необхідно виконати для передачі такого рішення іншому суб'єкту господарювання.
По-перше, ми, звичайно, повинні мати таке рішення (навіть якщо воно не є остаточним). Далі, ми повинні звернутися до формулювання статті 411a Закону від 20 липня 2017 року – Водний закон («Водний закон»).
До речі, слід зазначити, що можливість передачі дозволів на водокористування була запроваджена лише в рамках поправки, яка набула чинності 20 вересня 2019 року. Згідно із загальним принципом, прийнятим в адміністративному праві, передача будь-якого адміністративного рішення можлива лише в тому випадку, якщо законодавець прямо передбачає таку можливість. Тому легко зрозуміти, що до набрання чинності вищезгаданої поправки єдиним способом передачі такого дозволу іншій особі було так зване «правонаступництво», тобто правонаступник перебирав усі права та обов'язки попередника (включаючи дозвіл на водокористування), що могло статися, наприклад, у разі злиття, поділу або перетворення комерційних товариств. Це, очевидно, спричиняло значні труднощі для юридичних операцій, оскільки неможливо було передати дозвіл на водокористування, наприклад, у випадку купівлі нерухомості, на яку був виданий такий дозвіл.
На щастя, законодавець швидко помітив існування такої перешкоди для торгівлі та, як наслідок, вирішив внести зміни до Водного закону та врегулювати питання передачі дозволів на водокористування.
Отже, для передачі дозволу на використання води іншій особі (тут можна згадати випадок, описаний вище щодо покупця нерухомості), необхідно виконати такі умови:
- сторона, якій було видано дозвіл на використання води, погоджується на передачу такого дозволу іншій особі;
- суб'єкт, якому має бути передано рішення, приймає всі умови, що випливають з дозволу на використання води.
Важливо, що виконання вищезазначених критеріїв дає обом органам майже впевненість у тому, що рішення буде передано. Це випливає з того факту, що адміністративний орган зобов'язаний видати адміністративне рішення про передачу дозволу на водокористування в такій ситуації.
Однак слід пам’ятати, що це не є непорушним принципом, оскільки адміністративний орган також має певні повноваження відмовити у передачі дозволу на водокористування. Це відбувається, коли суб’єкт, якому має бути здійснена передача, не виконує своїх зобов’язань, що виникають з:
- видані на сьогодні дозволи на воду для цього або
- дозволи на водопостачання передані йому.
Вищезазначені обмеження видаються цілком зрозумілими, оскільки законодавець мав залишити адміністративним органам певну свободу дій, щоб запобігти передачі дозволів суб'єктам, щодо яких існують обґрунтовані побоювання, що вони взагалі не виконають такі рішення або виконають їх неправильно. Це є проявом захисту державою особливого предмета водноправових відносин з огляду на їх екологічне та економічне значення.
Підсумовуючи цей розділ нашої статті, слід зазначити, що передача дозволу на водокористування здійснюється як частина окремого адміністративного рішення (тобто рішення про передачу дозволу на водокористування), і тому їй передує стандартне адміністративне провадження (з пов'язаними з цим правами та обов'язками як сторін провадження, так і органу, що веде провадження). Провадження розпочинається за запитом суб'єкта, якому передається дозвіл. Такий запит має супроводжуватися декларацією від суб'єкта, якому має бути передано рішення, що підтверджує прийняття всіх зазначених у ньому умов. Як правило, сторонами цього провадження будуть суб'єкт, якому було видано дозвіл, та суб'єкт, якому має бути передано рішення.
Давайте тепер обговоримо, що відбувається до видачі дозволу на водокористування, тобто під час адміністративного провадження, яке розглядається органом влади для видачі такого рішення. У такій ситуації застосовуватиметься принцип, викладений у статті 30 § 4 Адміністративного процесуального кодексу, згідно з яким у справах, що стосуються переданих або спадкових прав, у разі переходу права або смерті сторони (це також стосується ліквідації юридичної особи) під час провадження правонаступники займають місце першої сторони. Таким чином, у разі придбання, наприклад, нерухомого майна, що охоплюється розпочатою та триваючою процедурою отримання дозволу на водокористування, покупець такого нерухомого майна, як суб'єкт, що є правонаступником у розумінні цього положення, стає стороною такого провадження та, після виконання умов, необхідних для отримання такого рішення, стає його адресатом.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 19 березня 2024 року.
автор:
