20 червня 2019 року Європейський парламент та Рада Європейського Союзу ухвалили директиву про рамки превентивної реструктуризації, списання боргів та дискваліфікацію, а також про заходи щодо підвищення ефективності процедур реструктуризації, неплатоспроможності та списання боргів (далі – «Директива ЄС»), яка вносить зміни до Директиви 2017/1132/ЄС (Директива про реструктуризацію та неплатоспроможність).
Як зазначено у преамбулі Директиви ЄС, прийняття цього правового акта має на меті сприяти належному функціонуванню внутрішнього ринку шляхом усунення перешкод для здійснення основоположних свобод, таких як вільний рух капіталу та свобода підприємництва, що виникають внаслідок різних положень щодо превентивної реструктуризації, неплатоспроможності та списання боргів у державах-членах. Прийнята таким чином Директива ЄС має на меті забезпечити підприємствам та підприємцям, які переживають фінансові труднощі, доступ до ефективної реструктуризації, що дозволить їм продовжувати свою діяльність. Важливо, що Директива також застосовується до підприємців, які стали неплатоспроможними, надаючи їм повне списання боргів у розумні терміни (так званий другий шанс).
Усі держави-члени були зобов'язані прийняти цю Директиву ЄС протягом двох років з моменту її видання, тобто до 17 липня 2021 року, проте Польща скористалася своїм правом відкласти імплементацію Директиви ЄС до 17 липня 2022 року. Рішення, представлені нижче, що випливають із вищезгаданого правового акту, наразі не є чинними.
Основні припущення Директиви ЄС
Інструменти раннього попередження
Нерідко підприємці реагують надто пізно на перші ознаки погіршення фінансового становища. Щоб вирішити цю проблему, Директива ЄС запроваджує інструменти раннього попередження (EWT), які розроблені, щоб дозволити підприємцям вживати заходів та оптимізувати дії для уникнення неминучої неплатоспроможності. Як держави-члени, так і приватні організації можуть активувати ці механізми раннього попередження онлайн у ситуаціях, коли підприємець не сплатив податки (податкова служба) або внески на соціальне страхування (ZUS). Ключовим питанням є те, як польський законодавець впроваджуватиме ці механізми оповіщення. Чи буде впроваджено Директивою ЄС реєстр заборгованості з податків та соціального страхування в рамках Податкової служби та Установи соціального страхування (ZUS), чи буде запроваджено загальний реєстр за зразком Національного реєстру боргів (Krajowy Rejestr Zależonych), що дозволить шукати виявлені справи про банкрутство, реструктуризацію та виконавче провадження? Водночас важливо врахувати, чи слід включати підприємство до реєстру, якщо воно прострочує платежі на один або три місяці. Враховуючи природу механізмів раннього попередження, які розроблені для мінімізації ймовірності неплатоспроможності, можна зробити висновок, що чим раніше підприємство виявить свої фінансові труднощі, тим ефективніше воно зможе відновити свою фінансову ліквідність. Інше питання полягає в тому, хто матиме доступ до такого реєстру? Хоча широке знання про надійність та виконання зобов'язань підрядниками є бажаним, воно може становити доступ до конфіденційної інформації компанії та згодом бути використаним недобросовісною конкуренцією.
Ще одним рішенням, запропонованим у Директиві ЄС, є надання консультаційних послуг приватними або державними установами, а також заохочення професійних організацій, тобто бухгалтерських контор та податкових органів, до інформування підприємців про несприятливі фінансові зміни, що відбуваються на їхніх підприємствах, оскільки вони найкраще знають фінансове становище підприємців.
Структура превентивної реструктуризації
Превентивна реструктуризація – це ще одне рішення в Директиві ЄС, метою якого є запобігання повній неплатоспроможності та відновлення стабільного фінансового стану компанії в ситуаціях, коли неплатоспроможність ймовірна. Цікавим методом перевірки того, чи відповідає бізнес взагалі критеріям превентивної реструктуризації, а саме чи має він шанс покращити своє фінансове становище, є так званий тест на життєздатність. Органи ЄС залишили рішення щодо обов'язку застосовувати цей тест на розсуд держав-членів, але вищезазначене рішення слід вважати практичним та корисним, оскільки результат тесту дозволить бізнесу вжити подальших заходів без зайвої затримки та без шкоди для кредиторів, щоб або покращити стан компанії, або швидко її ліквідувати.
Директива ЄС не уточнює, які обставини будуть враховуватися під час оцінки ймовірної неплатоспроможності підприємця, але з урахуванням економічних міркувань підприємства необхідно вивчити:
- джерело та ступінь виконання підприємцем належних зобов'язань – оцінка того, чи регулярно підприємець виконує свої зобов'язання;
- якщо ні, то чи перевищує затримка, в якій перебуває підприємець, три місяці;
- чи борг становить реальну загрозу для подальшої діяльності бізнесу;
- чи є якісь виконавчі провадження, що розглядаються щодо підприємця;
- кількість кредиторів, а також взаємовідносини між кредитором та підприємцем, що виникли в результаті їхньої співпраці;
Вищезазначені питання наведені лише для ілюстрації. Якщо результати тестування покажуть, що підприємець має шанс забезпечити прибутковість свого бізнесу, він повинен буде подати відповідну заяву. Це право також мають кредитори підприємця та представники його працівників за умови згоди підприємця.
Переговори щодо планів реструктуризації – боржник у самоврядуванні
У разі ініціювання превентивної реструктуризації підприємець (боржник) повинен зберегти повний або частковий контроль над своїми активами та бізнесом. Водночас Директива ЄС не забороняє державам-членам призначати судового керівника, якщо цього вимагають обставини справи. Однак судовий керівник має бути призначений для допомоги підприємцю в переговорах з кредиторами щодо зупинення виконавчого провадження, коли необхідно затвердити план реструктуризації, незважаючи на заперечення групи кредиторів, або коли кредитори цього вимагають. Витрати на оплату послуг судового керівника несуть кредитори.
Зупинення індивідуальних заходів примусового виконання
Водночас, для підтримки підприємців під час переговорів щодо плану реструктуризації з кредиторами, окремі виконавчі дії повинні бути зупинені. Директива передбачає зупинення виконавчих дій щодо всіх кредиторів (загалом) або щодо певних кредиторів чи категорій кредиторів (обмежено). Термін, на який може бути зупинено виконавче виконання, становить чотири місяці та може бути продовжений максимум на 12 місяців, наприклад, якщо під час переговорів щодо плану реструктуризації було досягнуто значного прогресу. Крім того, підприємцям слід враховувати, що судові органи, з метою захисту інтересів кредиторів, можуть скасувати зупинення виконавчих дій, якщо переговори ймовірно не досягнуть своєї мети.
Відповідно до статті 6(4) Директиви ЄС, держави-члени можуть у суворо визначених випадках виключати певні вимоги або категорії вимог із захисту від примусового виконання. Це включає ситуації, в яких примусове виконання не становитиме загрози реструктуризації компанії, а також ситуації, коли інтересам кредиторів може бути завдано шкоди внаслідок зупинення окремих дій щодо примусового виконання.
Захист від виконавчих дій має позитивні наслідки в інших аспектах процесу реструктуризації. Зокрема, хоча окремі виконавчі дії зупиняються, можливо зупинити зобов'язання подавати заяву про банкрутство, що в іншому випадку призвело б до ліквідації бізнесу. Це рішення слід розглядати позитивно, оскільки воно є ще одним кроком до збереження ринкової позиції бізнесу.
Однак, це рішення також має свої обмеження. Держави-члени мають можливість скасувати призупинення зобов'язання підприємця подати заяву про банкрутство, якщо підприємець не в змозі погасити свої зобов'язання.
Кредитори не можуть розірвати договір, якщо підприємець узгоджує план реструктуризації або подає клопотання про зупинення провадження щодо індивідуального виконання
Директива ЄС передбачає, що якщо підприємець вирішить подати заяву про відкриття процедури реструктуризації (превентивної), право кредиторів розривати договори виключно у зв'язку з проведенням переговорів або подання заяви про зупинення індивідуальних виконавчих дій у рамках такої процедури має бути зупинено.
Це рішення покликане захистити бізнес, оскільки розірвання стратегічних контрактів з бізнесом, який переживає тимчасові фінансові труднощі, може лише загрожувати належному функціонуванню бізнесу та лише збільшити його шанси на поглиблення неплатоспроможності. Тому використання кредиторами так званих положень ipso facto, які дозволяють розірвання контракту виключно на підставі неплатоспроможності бізнесу, не застосовуватиметься в цій ситуації.
Списання боргів та заборони на ведення бізнесу – другий шанс для підприємців
Директива ЄС встановлює принцип, згідно з яким неплатоспроможні підприємці повинні мати доступ принаймні до одного виду процедури реструктуризації, яка забезпечить їм повне звільнення від боргів. Водночас, період, після якого підприємець може отримати повне звільнення від боргів, не повинен перевищувати трьох років, а саме:
a) у разі провадження, що стосується плану погашення боргів кредиторів – з дати рішення судового або адміністративного органу про затвердження плану або з початку його реалізації;
b) у разі будь-якого іншого провадження – з дати рішення судового або адміністративного органу про порушення провадження або встановлення майна підприємця у справі про банкрутство.
Винятком із вищезазначеного принципу є можливість для держав-членів обмежувати або виключати право на полегшення боргового тягаря у ситуації, коли неплатоспроможний підприємець діяв недобросовісно або на шкоду кредиторам.
Списання боргів перед неплатоспроможним підприємцем також пов'язане із забороною на ведення підприємницької діяльності, а саме Директива ЄС передбачає, що якщо неплатоспроможний підприємець скористався правом на списання заборгованості, будь-які заборони на ведення або продовження торговельної, підприємницької, ремісничої чи професійної діяльності, що виникли виключно внаслідок неплатоспроможності підприємця, повинні припинити діяти не пізніше кінця періоду, за який вимагалося списання боргів.
Короткий зміст
На думку авторів, продовження терміну впровадження рішень, передбачених цією Директивою ЄС, ставить польських підприємців у невигідне становище. У часи економічної кризи підприємці повинні мати можливість скористатися інноваційними рішеннями, що надаються Директивою ЄС, такими як інструменти раннього попередження про ймовірність неплатоспроможності підприємців. В інтересах як Європейського Союзу, так і Польщі підтримувати належне функціонування всієї економіки, оскільки кожен випадок неплатоспроможного підприємця, який стикається з ліквідацією, впливає на інших підприємців через мережу зв'язків, часто міжнародних.
автори:
