Промислові зразки – це спеціально розроблені об’єкти, які потім використовуються в промислових цілях. До цієї категорії належать меблі, інші предмети домашнього вжитку, іграшки, столові прибори, а також корпуси технічних пристроїв та автомобілів. Основні режими захисту промислових зразків включають авторське право, право промислової власності та конкурентне право.
Захист згідно із Законом про авторське право та суміжні права поширюється лише на дизайни, які відповідають визначенню твору у значенні статті 1 цього Закону, тобто є проявом творчої діяльності індивідуального характеру, реалізованої в будь-якій формі. Багато дизайнів не підпадають під цю категорію через недостатній творчий відбиток, залишений на них творцем. Тому такі дизайни включатимуть, зокрема, типово утилітарні ознаки, які повинні бути присутніми для того, щоб певний продукт виконував свої передбачувані функції. Однак є випадки, коли суди надавали захист авторським правом дизайнам. Так було, наприклад, у рішенні Апеляційного суду в Білостоці від 7 червня 2013 року (номер справи I ACa 211/13), яке підтвердило захист одягу шеф-кухаря як твору.
Згідно зі статтею 102(1) Закону про промислову власність, промисловий зразок – це нова та індивідуальна форма виробу або його частини, що надається йому, зокрема, характеристиками ліній, контурів, форм, кольорів, текстури чи матеріалів виробу, а також його орнаментом. Тому вкрай важливо, щоб промисловий зразок був новим, тобто щоб ідентичний зразок не був оприлюднений шляхом використання, демонстрації чи іншого розкриття до дати, до якої призначається пріоритет. Індивідуальність, у свою чергу, повинна бути продемонстрована тим фактом, що такий зразок створює загальне враження на поінформованого користувача, яке відрізняється від загального враження, створеного зразком, оприлюдненим до дати, до якої призначається пріоритет.
Важливо, що зазначений режим захисту залежить від реєстрації у відповідному органі. Таким чином, захист та можливість пред'являти претензії доступні лише протягом періоду захисту.
Стаття 13 Закону про боротьбу з недобросовісною конкуренцією визначає акт недобросовісної конкуренції як копіювання продукту. Цей акт полягає в імітації готового продукту за допомогою технічних засобів відтворення. Під час цього процесу копіюється зовнішній вигляд продукту, що може ввести покупців в оману щодо особи виробника або продукту.
Однак цей вид захисту не залежить від реєстрації промислового зразка. Тому, щоб вжити ефективних заходів проти порушника, необхідно виконати вимоги, зазначені в самому положенні.
Отже, слід зазначити, що охорона промислового зразка може бути кумулятивною. У випадку торгової марки, яка була зареєстрована та є достатньо оригінальною для захисту авторським правом, ми говоритимемо про конвергенцію всіх трьох режимів охорони. Основна проблема, яка тут виникає, полягає в відсутності балансу між індивідуальними інтересами творців та суспільними інтересами. Можна стверджувати, що захист останніх має бути реалізований навіть за відсутності охорони промислового зразка після закінчення терміну дії реєстраційних прав.
Це сповіщення надано лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
автор:
