У сьогоднішньому випуску «Вівторкових ранків для будівництва», в рамках серії про рішення щодо екологічних умов, ми хотіли б наблизити вас до іншого питання, цього разу щодо рішення органу про те, що немає потреби проводити оцінку впливу на навколишнє середовище для проекту.
По-перше, слід зазначити, що польське законодавство наразі визнає два типи рішень щодо довкілля. Перший тип – це рішення, видачі якого передувала оцінка впливу на довкілля, тоді як другий тип охоплює випадки, коли рішення може бути видане без цієї стадії провадження.
Ця стаття стосується другого типу рішень, який зазначений у статті 84 Закону від 3 жовтня 2008 року про надання інформації про довкілля та його охорону, участь громадськості в охороні довкілля та про оцінку впливу на довкілля (далі – «Закон про довкілля»). Це положення уточнює, що має являти собою відповідне рішення, якщо процедура оцінки впливу на довкілля не була проведена.
Ми недарма вказуємо на це рішення, адже після змін до Закону про охорону навколишнього середовища, що набули чинності у 2019 році, орган влади не видає рішення про відсутність необхідності проведення оцінки впливу на навколишнє середовище для проекту, а одразу видає рішення про завершення провадження.
Слід наголосити, що регулювання щодо визначення відсутності необхідності проведення оцінки впливу на довкілля для проекту є надзвичайно лаконічним, саме тому сприйняття статті 84 Закону про охорону навколишнього середовища викликає багато інтерпретаційних сумнівів.
Стаття 84 Закону про охорону навколишнього середовища лише зазначає, що відсутність вимоги щодо оцінки впливу на навколишнє середовище означає, що проект не матиме значного впливу на навколишнє середовище, і тому немає протипоказань до його реалізації. Найбільша складність полягає у визначенні того, що орган влади повинен враховувати під час видачі рішення про оцінку впливу на навколишнє середовище, коли йому не передувала процедура оцінки впливу на навколишнє середовище. Безумовно, значним спрощенням є те, що на відповідну територію поширюються положення місцевого просторового плану розвитку, оскільки, відповідно до статті 80, пункту 2 Закону про охорону навколишнього середовища, орган влади повинен насамперед враховувати відповідність місця розташування запланованого проекту нормам, що містяться у вищезгаданому місцевому законі.
Відповідно, слід наголосити, що спільний аналіз статті 84 зі статтею 80, пунктом 2 Закону про охорону навколишнього середовища, дозволяє зробити висновок, що під час видання такого типу рішення орган влади повинен керуватися критеріями, зазначеними в інших правових актах.
На цьому етапі слід розглянути ще одне питання, а саме зміст рішення про екологічні умови, виданого без проведення екологічної оцінки. Як ми вже зазначали, стаття 84, пункт 1 Закону про довкілля лише вказує на необхідність зазначення в такому рішенні, що немає потреби проводити оцінку впливу на довкілля після отримання висновку, зазначеного у статті 64, пунктах 1 та 1a Закону про довкілля. Для уточнення змісту даного рішення слід використовувати пункт 1a обговорюваного положення, оскільки саме там вказані умови та вимоги, яких орган влади повинен дотримуватися під час видачі рішення. Отже, таке рішення повинно містити: (i) умови використання довкілля під час реалізації та експлуатації або етапу використання проекту, з особливим акцентом на необхідності захисту цінних природних цінностей, природних ресурсів та історичних пам'яток, а також обмеження впливу на сусідні території; (ii) вимоги щодо охорони довкілля, які необхідно включити до документації, необхідної для видачі рішень, зазначених у статті 72, пункті 1, зокрема до плану забудови ділянки або земельного ділянки або до архітектурно-будівельного плану, у випадку рішень, зазначених у ст. 72 ч. 1 пунктах 1, 10, 14, 18, 23, 26 та 27, (iii) покладення зобов'язання уникати, запобігати та обмежувати вплив проекту на довкілля, а також зобов'язання моніторити вплив проекту на довкілля. Це означає, що це рішення містить ті ж рішення, що й ті, що частково випливають зі ст. 82 ч. 1 Закону про охорону довкілля (щодо рішення про стан довкілля, виданого після проведення оцінки впливу проекту на довкілля).
Стаття 84 Закону про охорону навколишнього середовища також містить пункт 2, який передбачає, що до відповідного рішення має бути додано опис проекту. Таким чином, обсяг проектів, що реалізуються без оцінки впливу на навколишнє середовище, суттєво залежатиме від опису проекту.
Підсумовуючи, слід наголосити, що після внесення змін до Закону про охорону навколишнього середовища, якщо орган влади визначає, що немає потреби проводити оцінку впливу на навколишнє середовище для проекту, він більше не видає постанову, а рішення про завершення провадження. Крім того, зміст цього рішення містить елементи, які містяться в рішенні, виданому після проведення оцінки впливу на навколишнє середовище для проекту.
У наступній статті ми представимо зміни в законодавстві, які відбулися за останній місяць.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 15 листопада 2022 року.
автор:
