В одному з останніх постів із серії #комплаєнс ми порушили питання виключення відповідальності члена правління згідно зі статтею 299 § 1 Кодексу про комерційні товариства шляхом своєчасного подання дійсної заяви про оголошення банкрутства у разі неплатоспроможності товариства .
Очевидно, що самого лише подання заяви про банкрутство недостатньо для ефективного звільнення членів правління від відповідальності за зобов'язаннями неплатоспроможної компанії. Член правління повинен подати заяву своєчасно, тобто протягом 30 днів з моменту виникнення підстав для неплатоспроможності, і відповідна заява має бути подана належним чином. Тому в сьогоднішній публікації ми зосередимося на статті 299 § 2 Кодексу про комерційні товариства щодо ефективного та своєчасного подання заяви про банкрутство.
Для визначення належного часу для подання заяви про банкрутство необхідно, перш за все, звернутися до обставин, які матеріалізують обов'язок її подання.
По-перше, компанія має бути неплатоспроможною. В одній з попередніх статей нашої серії ми розповідали, що таке корпоративна неплатоспроможність і коли вона настає – посилання на статтю.
По-друге, для успішного оголошення про банкрутство компанія повинна мати щонайменше двох кредиторів.
Якщо члени правління визначають, що компанія стала неплатоспроможною, а кількість кредиторів перевищує двох, кожен член правління (незалежно від встановленого способу представництва) зобов'язаний подати заяву про банкрутство протягом 30 днів з моменту виникнення неплатоспроможності. З 1 грудня 2021 року заяви про банкрутство повинні подаватись через електронну систему – Національний реєстр боргів. Справи про банкрутство розглядаються судом, юрисдикція якого належить до місця розташування основного бізнесу боржника (компанії).
Як згадувалося раніше, клопотання про банкрутство має бути подане належним чином. Важливо пам’ятати, що самого лише подання заяви про банкрутство недостатньо для звільнення членів правління від їхньої відповідальності.
Приклад:
Член правління вчасно подав заяву про банкрутство, але суд виявив формальні недоліки, зокрема не додавання необхідних документів, таких як підтвердження сплати реєстраційного збору або підтвердження авансового внеску для покриття початкових витрат на провадження у справі про банкрутство. Заява з такими недоліками є недійсною. Якщо члени правління не виправлять недоліки у встановлений термін, заява буде повернута, а термін подання заяви про банкрутство буде пропущено, що призведе до того, що члени правління не будуть звільнені від солідарної відповідальності за зобов'язаннями неплатоспроможної компанії.
До речі, варто зазначити, що документ із формальними недоліками не має юридичної сили (є недійсним), і суд не може належним чином продовжити розгляд справи. Тому особливу увагу слід звернути на обов’язкові додатки, необхідні для успішного розгляду заяви про банкрутство.
Ще одне питання полягає в оцінці правильного терміну для подання членами правління заяви про банкрутство. Як зазначалося, подання заяви про банкрутство саме по собі є недостатнім. Якщо заява подана після закінчення терміну, члени правління не можуть звільнити себе від відповідальності згідно зі статтею 299 § 1 Кодексу про комерційні товариства. Тому заява про банкрутство повинна бути подана протягом 30 днів з моменту визнання компанії неплатоспроможною. Для уточнення нагадаємо, що неплатоспроможність – це нездатність боржника виконувати свої поточні зобов'язання. Закон про банкрутство визначає, що стан неплатоспроможності настає, коли суб'єкт господарювання не в змозі виконувати свої поточні зобов'язання протягом щонайменше трьох місяців. Неплатоспроможність настає після закінчення третього місяця, в якому компанія була зобов'язана погасити свої поточні зобов'язання.
Важливо, що член правління не може посилатися на незнання фінансової неплатоспроможності компанії, коли об'єктивно неплатоспроможність існувала на момент вступу на посаду, але через неуважність або недбалість він не проаналізував фінансові книги та документацію. Варто процитувати рішення Верховного Суду від 15 березня 2018 року, справа III CSK 398/16, Legalis, в якому зазначено, що «(...) відповідний час у значенні статті 299 § 2 Кодексу про комерційні товариства означає момент, коли, хоча правда, що не всі кредитори можуть бути задоволені, все ще існують активи компанії, які дозволять принаймні частково задовольнити її кредиторів у процедурі банкрутства.Таким чином, член правління зобов'язаний негайно після вступу на посаду ретельно переглянути фінансовий стан компанії та, у разі неплатоспроможності, подати заяву про банкрутство. 30-денний термін для подання заяви про банкрутство, зазначений у Законі, слід розраховувати окремо для кожного члена правління, тобто з дати вступу на посаду. Згідно з усталеною судовою практикою, член правління зобов'язаний подати заяву про банкрутство, коли компанія стає неплатоспроможною, незалежно від її активів, а отже, також і тоді, коли заява про банкрутство буде відхилена через неспроможність майна (див. рішення Познанського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, I AGa 205/18, Legalis). Також зазначається, що відхилення заяви про банкрутство через неспроможність боржника (недостатність активів для покриття витрат на провадження та кредиторів) відкриває шлях для кредиторів компанії-боржника до ефективного пред'явлення своїх претензій безпосередньо до членів правління.
Підсумовуючи, якщо ви є членом правління товариства з обмеженою відповідальністю, ви несете відповідальність за постійний моніторинг фінансового стану компанії, щоб запобігти визнанню судом подання заяви про банкрутство запізнілим. Крім того, ви також повинні забезпечити належне подання заяви про банкрутство, тобто відсутність формальних недоліків, які могли б перешкодити її розгляду.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 16 серпня 2022 року.
автори:
