11 липня 2023 року Президенту на підпис було подано Закон від 7 липня 2023 року про внесення змін до Закону про просторове планування та забудову та деяких інших законів («Поправка»), що вносить принципові зміни до Закону від 27 березня 2003 року про просторове планування та забудову («Закон»). На момент написання цієї статті його ще не підписано. Тому в сьогоднішній статті розглядається спрощена процедура прийняття або внесення змін до місцевого плану просторового розвитку, яка буде врегульована статтею 27b Закону.
Безсумнівно, спрощена процедура – це нова процедура, яку можна використовувати не лише для прийняття місцевих планів розвитку, а й для внесення змін. Сьогодні ми опишемо випадки, коли законодавець дозволяє використовувати спрощену процедуру для місцевих планів розвитку, а наступного тижня обговоримо процедуру їх прийняття та її відмінності від стандартної процедури.
Використання спрощеної процедури буде можливим лише у випадках, чітко визначених у Поправці, тобто якщо:
- місцевий план або поправка до нього стосуватиметься лише розташування установок відновлюваних джерел енергії, окрім вітрових електростанцій;
- Зміна в MPZP стосуватиметься виключно:
- запровадження домовленостей, що випливають з гідрологічних, геологічних, геоморфологічних або природних умов, щодо виникнення повеней та пов'язаних з ними обмежень, визначених на основі окремих положень,
- запровадження домовленостей, що випливають з рішень щодо розміщення або реалізації інвестицій громадського призначення, виданих Державним управлінням водних ресурсів Польських вод або органами державного управління, що не є муніципальними органами влади,
- запровадження домовленостей, що виникають внаслідок заборон або обмежень на забудову та освоєння земель, зазначених у положеннях законів або актів, включаючи місцеві законодавчі акти, видані на їх основі,
- зміна цільового використання земельної ділянки, яка не призводить до зміни чинної заборони на забудову або обмежень на забудову та освоєння земель, визначених на основі окремих положень, та яка дозволяє здійснювати інвестиції, що не спричиняють: (i) збільшення впливу на навколишнє середовище, (ii) збільшення незручностей для сусідніх територій та (iii) – запровадження обмежень на забудову та освоєння земель у сусідніх територіях,
- зміни в порядку формування забудови та землеустрою на величину, що не перевищує 10% від величини застосовних параметрів та показників, зазначених у статті 15, пункті 2, пункті 6 або пункті 3, пункті 10 Закону,
- зміни до домовленостей щодо способу та термінів тимчасової забудови, облаштування та використання земельних ділянок,
- зміни в домовленостях щодо кольорів будівель або покрівельних покриттів,
- зміни ходу ліній, що розмежовують території з різним призначенням або різними принципами забудови, або ліній забудови, не більше ніж на 1 м,
- зміни в домовленостях, пов'язаних із внесенням об'єкта або території до реєстру пам'яток, виключенням об'єкта або території з реєстру пам'яток або включенням пам'ятки до провінційного або муніципального реєстру пам'яток,
- зміни траси мережі земельних комунікацій у значенні статті 2, пункту 11 Закону про геодезию та картографію, які не збільшують пов'язані з цим обмеження на забудову та землекористування,
- скасування заборони на розміщення установок відновлюваної енергії, встановлених на будівлях, які використовують лише енергію сонячного випромінювання для виробництва енергії, або мікроустановок у значенні статті 2, пункту 19 про відновлювані джерела енергії,
- скасування положень, що перешкоджають розміщенню інвестицій суспільного призначення у сфері громадських комунікацій, зазначених у статті 46, пункті 1 Закону про підтримку розвитку телекомунікаційних послуг та мереж.
Крім того, навіть у зазначених вище ситуаціях спрощена процедура не може бути застосована у таких випадках:
- розташування підприємств з підвищеним або високим ризиком серйозної промислової аварії;
- призначення сільськогосподарських та лісових земель для несільськогосподарських та нелісових цілей, що вимагає згоди, зазначеної у статті 7, пункті 2 Закону про охорону сільськогосподарських та лісових земель;
- ділянки, що потребують консолідації та поділу нерухомості;
- райони з особливим ризиком затоплення;
- зони, що знаходяться під загрозою масових рухів ґрунту, та зони, де ці рухи відбуваються;
- інвестиції, розташовані в національних парках та їх буферних зонах, природних заповідниках та їх буферних зонах;
- об'єкти та території, визнані історичними пам'ятками;
- рекультивовані землі;
- якщо зміни, зазначені у пункті 2) підпунктах d) – l) вище, стосуються розташування проектів, які можуть мати значний вплив на довкілля.
Варто також додати, що спрощена процедура застосовуватиметься також до підготовки та прийняття місцевого плану проекту переміщення (нова стаття 120 Закону про центральний комунікаційний порт).
Підсумовуючи, розглядаючи процедуру, якої слід дотримуватися, органи влади повинні пам’ятати, що лише у вищезазначених випадках наміром законодавця було пришвидшити та зробити процес прийняття або внесення змін до місцевого плану більш гнучким. Тому спрощена процедура буде винятком із правила, але її варто використовувати, якщо дотримано певних умов.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 17 липня 2023 року.
автор:
