У сьогоднішній статті із серії «Вівторкові ранки для будівельників» ми обговоримо питання обов’язку сплати податку на майно у разі спільної власності на майно, що охоплюється таким публічно-правовим збором.
Як ми вже зазначали, співвласники, як правило, мають однакові права на нерухомість. Чи означає це, що співвласники також мають однакові обов'язки, включаючи сплату державних зборів? Крім того, чи враховують органи державного управління індивідуальні частки співвласників під час оцінки податкових зобов'язань?
Зобов'язання сплачувати податок на нерухомість регулюється Законом від 12 січня 1991 року «Про місцеві податки та збори» (далі — «Закон про місцеві податки»). Відповідно до статті 3, розділу 4 Закону про місцеві податки, коли нерухомість або будівля перебуває у спільній власностіабо володінні двох або більше осіб, вона є окремим об'єктом оподаткування, а податкове зобов'язання щодо нерухомості або будівлі покладається солідарно на всіх співвласників або володільців. Законодавець передбачив виняток із вищезазначеного, згідно з яким принцип солідарної відповідальності співвласників не застосовується:
а) у разі спільної власності на часткові частини комерційного приміщення – гараж на кілька автомобілів у житловому будинку разом із земельною ділянкою, що становить окремий об’єкт права власності – у такій ситуації податковий обов’язок покладається на співвласників у розмірі, що відповідає їхній частці у праві власності,
b) у разі розділення права власності на приміщенняобов'язок сплачувати податок на майно з земельної ділянки та з частин будівлі, що становлять спільне майно, покладається на власників у розмірі, що відповідає їхній частці у спільному майні,
в) якщо один або декілька співвласників або власників звільнені від сплати податку на нерухомість або не є платниками цього податку, то податкове зобов'язання покладається солідарно на співвласників або власників, які є платниками податку на нерухомість і не звільнені від сплати цього податку, в обсязі, що відповідає їхній спільній частці у праві власності або володіння.
Відповідно до вищезазначеної правової основи, кожен співвласник зобов'язаний сплатити податок на нерухомість, а повна сплата цього податку одним із співвласників звільняє інших від цього обов'язку.
Це означає, що якщо один співвласник сплачує частину податку в розмірі, розрахованому на основі його частки, він залишається зобов'язаним сплатити повну суму податку на майно, нараховану податковим органом у його рішенні, доки решту суми не сплатять інші співвласники. Винятком із вищезазначеного є випадок, коли одному зі співвласників не було вручено рішення про нарахування податку на майно. У такому випадку цей співвласник не несе солідарної відповідальності з іншими співвласниками за сплату податку, доки йому не буде вручено рішення про визначення суми податку на майно, що перебуває у спільній власності.
Важливо, що під час нарахування податку на майно в адміністративному рішенні податковий орган не визначає суму податку для кожного співвласника на основі його частки . Тому для податкового органу не має значення, чи досягли співвласники цивільно-правової угоди щодо обсягу, в якому вони будуть зобов'язані сплачувати нарахований податок.
Солідарний обов'язок співвласників сплачувати податок на майно також робить несуттєвим той факт, що лише один співвласник отримує вигоду від такого майна, за умови, що майно перебуває у спільній власності всіх співвласників. Водночас питання отримання вигоди від майна може суттєво вплинути на податкові зобов'язання співвласників, які не отримують вигоди від майна.
Також зазначаємо, що якщо нерухомість використовується для підприємницької діяльності, усі співвласники можуть бути зобов'язані сплачувати податок за підвищеною ставкою. Цю позицію підтверджує, серед іншого, рішення Воєводського адміністративного суду в Жешові від 24 вересня 2010 року, справа I SA/Rz 401/10: «Тлумачення закону податковим органом, яке зводиться до твердження, що фізична особа, яка є співвласником нерухомості з юридичною особою, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язана сплачувати податок на нерухомість за підвищеними ставками, щозастосовуються до землі, що використовується для підприємницької діяльності, не порушує положень Закону». Крім того, Суд зазначив, що: «Оскільки вибір ставки податку визначається економічною природою об’єкта оподаткування, а не суб’єктивними характеристиками платників податків, а податкове зобов’язання є солідарним зобов’язанням для всіх співвласників об’єкта оподаткування, немає обґрунтованих підстав для диференціації ставки податку на основі суб’єктивних критеріїв. Солідарний характер цього зобов’язання виключає можливість його розподілу між окремими платниками податків, застосовуючи ставки податку, що відрізняються залежно від суб’єктивних характеристик окремих платників податків. Отже, зобов’язання, що обтяжує всіх співвласників, має визначатися на основі об’єкта оподаткування, що перебуває у спільній власності, застосовуючи єдину ставку податку, що відповідає об’єкту оподаткування».
Слід зазначити, однак, що обов'язок сплатити цей державний збір відрізняється в ситуації, коли лише один співвласник володіє майном, що перебуває у спільній власності. Як зазначено у статті 3, розділі 3 Закону про місцеві податки, обов'язок сплачувати податок на нерухомість покладається на єдиного власника. Таким чином, лише співвласник, який є єдиним власником майна, що перебуває у спільній власності, нестиме відповідальність за податок на нерухомість.
Підсумовуючи, принцип полягає в тому, що згідно з податковим законодавством кожен співвласник, за винятком випадків, прямо зазначених у законі, зобов'язаний сплатити повну суму податку на нерухомість у розмірі, нарахованому в рішенні податкового органу. Цей обов'язок покладається на співвласника до повної сплати податку. Для податкового органу розмір частки співвласника або угода між співвласниками згідно з цивільним правом щодо їхнього обов'язку сплачувати такий податок у розмірі, що відповідає розміру їхньої частки, а також той факт, що лише один співвласник отримує вигоду від майна, не мають значення.
Користуючись останньою статтею цієї серії сьогодні вранці перед Різдвом, команда з нерухомості бажає вам здорових та щасливих свят. Нехай наступний рік буде сповнений успішних інвестицій, реалізованих можливостей та фантастичних проектів. Усього найкращого!
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 18 грудня 2023 року.
автори:
