Подаючи заявку на реєстрацію торговельної марки в певному відомстві, ми повинні надати перелік товарів або послуг, для яких буде зареєстровано нашу торговельну марку. Це необхідно, оскільки неможливо зареєструвати торговельну марку «загалом», не вказавши конкретні товари чи послуги.
Товари та послуги групуються в певні класи Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццька класифікація). Класифікація використовується сторонами Ніццької угоди від 15 червня 1957 року для визначення обсягу охорони, що надається окремим торговим маркам. Ця класифікація дозволяє зареєструвати певну торговельну марку, наприклад, одній організації для товарів 10 класу (Хірургічні апарати та інструменти) та іншій організації для товарів 15 класу (Музичні інструменти). Торгова марка може бути зареєстрована з використанням більш загальних термінів, призначених для певного класу, таких як «Програмне забезпечення», а також специфічних термінів, таких як «Інтернет-додатки та серверне програмне забезпечення».
Варто наголосити, що як більш, так і менш загальні терміни мають свої переваги та недоліки. Реєстрація загального терміна дозволяє захистити товар у низці підкатегорій. Тому, якщо певна організація наразі не надає певний вид послуг або не продає певні товари, але планує включити їх до своїх пропозицій у майбутньому, реєстрація загального терміна дозволить уникнути необхідності перереєстрації. З іншого боку, реєстрація загальних термінів збільшує ризик порушення прав третіх осіб та подання ними заперечень проти нашої реєстрації. Якщо ми зареєструємо нашу торговельну марку виключно для «Програмного забезпечення для інтернет-додатків та серверів», ми уникнемо конфлікту з власником аналогічної торгової марки, зареєстрованої для «Програмного забезпечення для комп’ютерних ігор». Однак, приймаючи рішення про реєстрацію торгової марки в категорії «Програмне забезпечення», ми повинні враховувати можливість конфлікту з ідентичною або оманливою торговою маркою організації, яка зареєструвала торговельну марку «Програмне забезпечення для комп’ютерних ігор», враховуючи, що останній термін є підкатегорією «Програмне забезпечення».
Також важливо пам’ятати, що власник торгової марки зобов’язаний «фактично використовувати торгову марку» після п’яти років реєстрації. Тому, якщо торгова марка зареєстрована для товарів, які ми не продаємо, або послуг, які ми не надаємо, це може мати певні наслідки для нас. Зокрема, якщо ми подамо заперечення проти реєстрації ідентичної або подібної торгової марки певною особою, вона часто повинна буде надати «доказ використання». Якщо ми не використовували торгову марку для позначення відповідних товарів або послуг, ми можемо не мати змоги заблокувати реєстрацію іншої організації для цих товарів або послуг.
Підсумовуючи, щоразу, коли ми реєструємо торговельну марку, ми повинні підготувати оптимальний перелік товарів та послуг, враховуючи, зокрема, вищезазначені питання.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
автор:
