Поправка до Кримінального кодексу, яка набула чинності 1 жовтня 2023 року, внесла зміни до строку давності за кримінальні злочини, зокрема, серед іншого, продовжила строк давності за вбивство з 30 до 40 років.
Стаття 101 § 1 Кримінального кодексу диференціює строки давності кримінальної відповідальності залежно від тяжкості злочину (узагальненої оцінки його соціальної шкідливості). Найдовший строк давності застосовується до вбивства, яке, безсумнівно, є найтяжчим кримінальним правопорушенням. Тривалість строку давності залежить від конкретної аксіології кримінальної політики держави та може змінюватися з часом – як у даному випадку.
Тут слід наголосити, що строк давності не є конституційно захищеним правом громадян, і продовження його строків протягом строку давності не порушує конституційні норми, зокрема статті 2 та 42 Конституції. Громадяни мають право очікувати кримінальної відповідальності згідно з положеннями статті 42, частини 1 Конституції, але вони не можуть одночасно очікувати на вигоди, які могли б належати їм у зв'язку з порушенням закону через певну кримінальну політику, оскільки вона може бути змінена.
Інший підхід до строку давності призвів би до винагородження тих злочинців, які наполегливо вживають заходів для уникнення кримінальної відповідальності (див. також рішення Конституційного Трибуналу від 15 жовтня 2008 року, P 32/06, OTKA 2008, № 8, пункт 138). На думку авторів поправок, що набули чинності 1 жовтня цього року, суспільна шкідливість цього злочину та його унікальний характер, навіть у порівнянні з іншими злочинами, вимагає використання спеціальних правових інструментів, що сприяють виявленню винних у вбивстві.
Аналізуючи вищезазначене, законодавець також враховував постійно зростаючі можливості правоохоронних органів щодо виявлення злочинів, що виникають завдяки досягненням у знаннях, науці та криміналістичних технологіях, що дозволяють ідентифікувати винних у злочинах, скоєних багато років тому. Це значною мірою стосується випадків, коли отримані на той час судово-медичні докази не дозволяли ідентифікувати ймовірних злочинців, хоча такі можливості наразі існують.
Вищезазначені міркування стали підставою для продовження строку давності за злочин убивства на десять років.
Зміни, внесені поправкою, також виключають строк давності кримінальної відповідальності та строк давності виконання покарання стосовно:
- злочини, зазначені у статті 197 § 4 або 5 Кримінального кодексу, вчинені на шкоду неповнолітньому віком до 15 років,
- злочини, зазначені у статті 148 § 2 пункті 2 або § 3 Кримінального кодексу, скоєні у зв'язку зі зґвалтуванням неповнолітньої особи віком до 15 років або у зв'язку зі зґвалтуванням з особливою жорстокістю,
- правопорушення, зазначені у статті 197 § 4 або 5 Кримінального кодексу, якщо винний діяв з особливою жорстокістю,
- правопорушення, передбачене статтею 156 § 1 Кримінального кодексу та статтею 197 § 4 Кримінального кодексу у зв'язку зі статтею 11 § 2 Кримінального кодексу, тобто якщо особа, яка вчинила зґвалтування з особливою жорстокістю або зґвалтування неповнолітньої особи віком до 15 років, умисно заподіяла тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до зміненої статті 102 § 2 Кримінального кодексу, якщо під час розпочатого провадження встановлюється обґрунтована підозра у вчиненні іншого правопорушення, караність за це правопорушення продовжується у порядку, визначеному в § 1, з дати, коли вжито першого процесуального кроку для встановлення, чи було його вчинено. Щоб уникнути сумнівів щодо того, який із таких кроків є першим, Постанова Міністра юстиції від 7 квітня 2016 року – Положення про внутрішню діяльність спільних організаційних підрозділів прокуратури (Збірник законів за 2017 рік, позиція 1206, зі змінами) міститиме положення, яке зобов’язує прокурора зафіксувати у формі відповідного документа (повідомлення) вчинення першого процесуального кроку для встановлення, чи було вчинено вищезгадане правопорушення, що дозволить суду встановити термін для продовження строку давності, зазначеного у зміненому положенні.
Впровадження запропонованого рішення матиме суттєве значення у підготовчих провадженнях складного характеру, як суб'єктивно, так і об'єктивно, в ході яких розкриваються наступні дії, що безпосередньо пов'язані з тими, що є предметом поточного провадження.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 15 листопада 2023 року.
автор:
