Поправка до Закону про соціальне страхування та деяких інших законів вносить низку суттєвих змін до системи медичної сертифікації Закладу соціального страхування (ZUS) та правил видачі лікарняних. У сьогоднішній статті я представлю ключові зміни, запроваджені цією поправкою.
Визначення термінів «оплачувана зайнятість» та «діяльність, несумісна з метою звільнення»
Закон запроваджує визначення «оплачуваної роботи» та діяльності, «несумісної з метою звільнення», що відповідає практиці Верховного Суду. Раніше відсутність таких визначень викликала занепокоєння, що навіть незначна діяльність може призвести до втрати права на отримання допомоги.
Випадкова діяльність, що виконується з огляду на важливі обставини, не вважатиметься оплачуваною роботою, окрім випадків, коли вона виконується на прохання роботодавця.
Нові правила дозволяють виконувати «звичайні щоденні дії», такі як відвідування аптеки, а також випадкові дії, необхідні за значних обставин. Таке рішення відповідає усталеній судовій практиці.
Крім того, за бажанням особи, яка перебуває на лікарняному, можна буде працювати на одного роботодавця, одночасно користуючись лікарняним від іншого. Це пов'язано зі специфікою виконуваної роботи; наприклад, журналіст не може вести програму через хрипоту, але може підготувати статтю.
Склад медичної комісії
Поправка має на меті запровадити принцип розгляду всіх справ щодо визначення права на допомогу – як у першій, так і в другій інстанції – колегією з одного судді. Раніше ці справи розглядалися у другій інстанції колегією з трьох суддів. Однак у особливо складних справах закон передбачає колегію з трьох суддів. Таке рішення має на меті значно спростити та скоротити процедуру.
У відповідь на кадрову нестачу закон також передбачає більш гнучкі форми співпраці з судово-медичними експертами. Згідно з новими правилами, їх можна буде наймати не лише за трудовим договором, а й за договором про надання послуг.
Важливо, що лікар першої інстанції, який розглядає дану справу, буде виключений з розгляду справи другої інстанції, що гарантує неупередженість. Під час призначення лікаря другої інстанції буде враховуватися спеціалізація лікаря, що відповідає ситуації.
Більше того, у певних випадках рішення прийматимуть медсестри, наприклад, щодо нездатності жити самостійно.
З огляду на це, Закон запроваджує ефективніші процедури та підвищує прозорість регулювання. Його було підписано Президентом 7 січня 2026 року.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 16 січня 2026 року.
Автор / Редактор серії:
