Проект поправки до законів про податок на прибуток анонсує значні зміни в податковому режимі для сімейних фондів. Міністерство фінансів планує, що зміни набудуть чинності 1 січня 2027 року. Запропоновані рішення значною мірою повторюють ті, що були вето Президентом у попередньому проекті. За даними Міністерства, головною метою змін є запобігання потенційним зловживанням. Однак аналіз запропонованих положень викликає питання щодо того, наскільки ці пропозиції відповідають початковим припущенням польського регулювання сімейних фондів.

Під час розробки Закону про сімейний фонд однією з ключових цілей було створення пільгового правового та податкового середовища, яке б заохочувало польських підприємців переказувати активи з іноземних структур спадкування, таких як фонди в Ліхтенштейні чи Австрії, назад до Польщі. Ключовим елементом цього пакету стимулів була нижча ставка податку на прибуток у розмірі 15% з виплат бенефіціарам, що представляє явну перевагу порівняно зі стандартними 19%. Хоча запропоноване підвищення податку узгоджує оподаткування із загальними принципами, у контексті цілей репатріації воно може суттєво знизити конкурентоспроможність польської юрисдикції та вплинути на оцінку стабільності регуляторного середовища.

Ще одним питанням, що потребує аналізу, є заплановане виключення короткострокової оренди та комерційного житла зі звільнення від оподаткування ПДВ шляхом обмеження переваги переважно довгостроковою орендою для житлових цілей. Такий підхід викликає значні сумніви в контексті сучасної ринкової практики. Попередня судова практика та податкові тлумачення були суперечливими, і значна їх частина, згідно з чинною законодавчою базою, класифікувала короткострокову оренду як дозволену діяльність фондів, що охоплюється суб'єктивним звільненням. Запровадження жорсткого виключення вирішує це питання на шкоду платникам податків, ігноруючи законні очікування засновників. Крім того, сімейний фонд покликаний захищати та ефективно примножувати сімейні активи для майбутніх поколінь, а короткострокова оренда та управління активами нерухомості в багатьох випадках є виправданою та комерційно життєздатною формою формування капіталу.

Ще одним недоліком є ​​запровадження 36-місячного періоду «заморожування» активів, який обчислюється з кінця календарного року, в якому відбувся внесок, передача або придбання. Якщо фонд позбавляється своїх активів до закінчення цього періоду, він втрачає звільнення від сплати податку на прибуток підприємств, а його дохід оподатковуватиметься за загальними правилами. Таке рішення довільно обмежує ліквідність та гнучкість управління фонду. В умовах швидкозмінної економіки вимога утримувати активи довше трьох років може призвести до економічних збитків, заважаючи йому реагувати на зміни на ринку.

Запропонована поправка також застосовує положення про контрольовані іноземні суб'єкти господарювання до сімейних фондів та податок на дохід від нереалізованого прибутку. Крім того, перелік прихованих прибутків було розширено, включивши до нього позики, надані засновникам та пов'язаним особам, а також вартість дебіторської заборгованості, яка списана, прострочена або списана як безнадійна. Крім того, було додано оподаткування доходів від участі в податково-прозорих структурах, що в багатьох випадках паралізує міжнародну інвестиційну структуру польських сімейних підприємств.

Позитивним аспектом запропонованих змін є розширення кола осіб, звільнених від сплати податку на доходи фізичних осіб, шляхом включення до нього нащадків братів і сестер засновника, наприклад, племінників та племінниць, що краще відображає реалії багатопоколінних сімейних відносин та сприяє спільному плануванню спадкоємства братами та сестрами.

Пропозиції, представлені Міністерством фінансів, спрямовані на посилення системи, але накладають обмеження на сімейні фонди, які можуть вплинути на виконання їхніх основних економічних функцій. Збалансування фіскальних цілей держави з необхідністю забезпечення привабливих умов для накопичення капіталу в Польщі залишається ключовим викликом під час подальшої законодавчої роботи.

Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Закон чинний станом на 31 серпня 2026 року.

Автор/редактор серії:

Рафал Кнап

Рафал Кнап

Юридична консультація
+48 22 856 36 60 | r.knap@kglegal.pl

    Маєте запитання? Зв'яжіться з нами – ми відповімо якомога швидше.