З 15 липня 2016 року в польському законодавстві діє положення про уникнення сплати податків. Це дозволяє податковим органам стягувати податок, навіть якщо, згідно з нормативними актами, здійснювана діяльність не породжує податкових зобов'язань. Підставою для стягнення податку є невідповідність діяльності предмету та меті Закону.

Введення правила проти ухилення від сплати податків мало на меті впорядкувати систему податкового законодавства шляхом визначення меж допустимої оптимізації оподаткування. Відповідно до статті 7 Закону від 13 травня 2016 року про внесення змін до Закону про податковий порядок та деяких інших законів (яким запроваджено правило протидії ухиленню від сплати податків), положення про ухилення від сплати податків застосовуються до податкових пільг, отриманих після дати набрання чинності Законом.

Але що робити, якщо дія, яка призвела до податкової вигоди, була вчинена до набрання чинності цим положенням? ​​Вищий адміністративний суд нещодавно розглядав це питання.

Справа стосувалася компанії, яка працює в телекомунікаційній галузі та продала телекомунікаційну інфраструктуру дочірній компанії у 2009 році, а потім здала її в оренду. Одним із наслідків передачі права власності стало зменшення бази оподаткування. Голова Національної податкової адміністрації, який проводив податкове провадження щодо ухилення від сплати податків, визначив, що у справі мають застосовуватися положення Податкового кодексу. Однак компанія наполягала на тому, що положення положення про запобігання ухиленню від сплати податків не повинні застосовуватися до дії, вчиненої за багато років до набрання чинності положення про запобігання ухиленню від сплати податків, навіть якщо наслідки дії відчувалися після її набрання чинності.

Воєводський адміністративний суд у Варшаві виніс рішення на користь платника податків. Суд не встановив часових обмежень щодо застосування цього положення до дій, вчинених до дати набрання чинності, якщо дія спричинила податкові наслідки після 15 липня 2016 року. Однак, враховуючи принцип демократичної правової держави, принцип правової визначеності та принцип процесуальної справедливості, він дійшов висновку, що щодо дій, вчинених значно пізніше, орган влади може винести рішення відповідно до статті 119a Податкового кодексу лише у виняткових та однозначних випадках. Однак у проведеному податковому провадженні орган влади не зміг довести, що дія була вчинена платником податків переважно для отримання податкової вигоди. При розгляді справи мотивацію платника податків не можна оцінювати з точки зору наступних подій; натомість слід враховувати обставини та знання, що існували до вчинення дії.

Вищий адміністративний суд, розглядаючи касаційну скаргу, подану Головою Національної податкової адміністрації, погодився з рішенням Провінційного адміністративного суду. В результаті компанія не буде зобов'язана сплачувати додаткові податки. Однак суди, які розглядали справу, не ставили під сумнів застосування положення про запобігання ухиленню від сплати податків до дій, здійснених до його запровадження. Суди, які розглядали справу, встановили, що положення, якими вводиться це положення в правопорядок, чітко вказують на те, що воно не застосовується до вигод, отриманих після його запровадження, тобто його можна застосовувати до дій, здійснених у минулому. Вони також не встановили, що така поведінка податкових органів може порушувати конституційний принцип правової визначеності.

Хоча представлена ​​справа завершилася благополучно для платника податків, позиція адміністративних судів може викликати занепокоєння. Вона дозволяє застосовувати податкові правила до подій, що відбулися до того, як вони стали чинними. Однак, здається очевидним, що розсудливий платник податків, знайомий з чинними правилами, не вдавався б до дій, які могли б призвести до податкових наслідків. У 2009 році, коли відбулася операція, описана в представленій справі, ніхто не знав, що діятимуть правила, що дозволятимуть оподаткування її наслідків, навіть якщо це не передбачалося матеріальними положеннями податкового законодавства на той час.

Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.

Правовий статус станом на 11 вересня 2023 року.

автор/редактор серії:
Рафал Кнап

Рафал Кнап

Юридична консультація
+48 22 856 36 60 | r.knap@kglegal.pl

    Маєте запитання? Зв'яжіться з нами – ми відповімо якомога швидше.