Держави-члени мали час до 17 грудня 2021 року для імплементації Директиви Європейського Парламенту та Ради 2019/1937 від 23 жовтня 2019 року про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу, тобто так званої Директиви про викривачів або Директиви про захист викривачів (далі – «Директива»).
Хоча довгоочікуваний законопроект про імплементацію Директиви в польське законодавство був опублікований на вебсайті Центру урядового законодавства 18 жовтня 2021 року, законопроект наразі перебуває на стадії розгляду. Незважаючи на заяви представників уряду, законопроект не надійшов до Сейму у першому кварталі 2022 року.
Які установи зобов'язані запроваджувати процедури захисту викривачів?
Під час обговорення теми викривачів виникає питання: чи всі роботодавці зобов'язані впроваджувати та використовувати системи викриття неправомірних дій?
Зрештою, правила захисту викривачів застосовуватимуться як до державних, так і до приватних організацій. Однак у випадку приватних організацій обов'язок впроваджувати відповідні процедури застосовуватиметься лише до компаній, у яких працює щонайменше 50 співробітників.
У випадку державного сектору, лише муніципалітети з населенням менше 10 000 мешканців або кількістю працівників менше 50 можуть бути звільнені від обов'язку впроваджувати внутрішні процедури повідомлення про порушення закону.
Директива поширювалася на юридичні особи, які працюють у фінансовому секторі та в галузях, що підпадають під спеціальне регулювання у сфері протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, безпеки транспорту та захисту навколишнього середовища, незалежно від того, чи належать вони до державного чи приватного сектору, та незалежно від кількості працівників.
Терміни впровадження Закону
Європейський Союз запланував два етапи впровадження. Перший етап залежить від прийняття національного законодавства, термін дії якого закінчився 17 грудня 2021 року.
Приватні суб'єкти господарювання, які мають щонайменше 250 працівників, повинні будуть виконати зобов'язання, що випливають з нових правил, протягом 14 днів з моменту набрання чинності польським законом. Менші підприємства, які мають менше 250 працівників, мають дещо довший період. Кінцевий термін впровадження правил – 17 грудня 2023 року.
Ситуація дещо інша для суб’єктів державного сектору. Варто зазначити, що роботодавець, який працює в державному секторі, зобов’язаний застосовувати положення директиви, навіть якщо вона не була імплементована. Хоча директива не застосовується безпосередньо в приватному секторі, після закінчення терміну її імплементації вона може мати лише прямий вертикальний, тобто впливає на відносини між громадянами та державою (державними органами). Тому, наприклад, муніципальний службовець, який повідомляє про порушення закону в рамках дії директиви, зможе звернутися за правовим захистом відповідно до директиви, незалежно від того, чи муніципалітет запровадив відповідні процедури.
Тому немає сенсу зволікати з впровадженням відповідних процедур. Впровадження рішень, що розглядаються, навіть у приватному секторі, не лише підготує роботодавців до неминучих законодавчих змін, але й дозволить швидше розкривати негативні наслідки. Я також наголошую на короткому періоді vacatio legis, який становить 14 днів.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 5 квітня 2022 року.
автор:
