Президент Республіки Польща нещодавно підписав закон про внесення змін до національного законодавства щодо протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Крім того, органи, уповноважені проводити перевірки та виносити рішення щодо адміністративних стягнень, дедалі активніше працюють у цих сферах. З цих причин варто коротко окреслити, хто може бути підданий стягненням за недотримання правил протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, їх розмір та за які порушення.
Кого можуть покарати?
Адміністративні стягнення можуть бути накладені переважно на зобов'язані установи, тобто суб'єкти господарювання, на яких поширюються різні зобов'язання згідно із Законом про боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (далі – Закон про боротьбу з відмиванням грошей), включаючи виявлення та оцінку ризиків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також зобов'язання співпрацювати з Генеральним інспектором фінансової інформації (далі – ГІФІ). Ці суб'єкти господарювання були розділені на 25 груп і включають не лише великі підприємства (наприклад, вітчизняні банки), але й фонди, асоціації, податкових консультантів та аудиторів. Повний перелік можна знайти у статті 2 Закону про боротьбу з відмиванням грошей.
Слід зазначити, однак, що не лише вищезазначені суб'єкти можуть бути притягнуті до відповідальності. Якщо компетентний орган визначить, що зобов'язана установа порушила певні зобов'язання, на конкретних осіб може бути накладено штраф (включаючи штраф у розмірі до 1 мільйона злотих). До цієї групи належать:
- члени правління зобов'язаної установи, відповідальні за виконання обов'язків щодо боротьби з відмиванням коштів,
- вище керівництво, відповідальне за виконання обов'язків, визначених Законом,
- працівники, що обіймають керівні посади, відповідальні за забезпечення відповідності діяльності зобов'язаної установи та її працівників правилам боротьби з відмиванням коштів.
За які порушення?
Перелік порушень, за які може бути накладено адміністративне стягнення, є дуже широким. Закон про боротьбу з відмиванням коштів поділяє їх на три основні категорії: невиконання:
- зобов'язання в рамках положень Закону про боротьбу з відмиванням коштів (стаття 147),
- зобов'язання у сфері застосування права ЄС (стаття 148),
- зобов'язання у контексті застосування обмежувальних заходів (стаття 149).
Перша група є найпрактичнішою. У ній перелічено численні зобов’язання, що покладаються на зобов’язані установи, включаючи найбазовіші, такі як призначення відповідальної особи, підготовка оцінки ризиків та її періодичне оновлення, впровадження внутрішніх процедур та подання повідомлень про підозрілі операції.
Які штрафи?
Закон про боротьбу з відмиванням коштів посилається на концепцію неминучого адміністративного стягнення за всі три категорії невиконання зобов'язань, зазначених вище. Цей термін визначено законодавцем і означає:
- публікація інформації про зобов'язану установу та обсяг порушення положень Закону цією установою у Бюлетені публічної інформації, на вебсайті установи, що обслуговує міністра, відповідального за державні фінанси,
- наказ про припинення певної діяльності зобов'язаною установою,
- анулювання ліцензії чи дозволу або виключення з реєстру регульованих видів діяльності,
- заборона на виконання обов'язків на керівній посаді особі, відповідальній за порушення положень Закону зобов'язаною установою, на період не більше одного року,
- фінансовий штраф.
Штраф накладається у розмірі до подвійного розміру отриманої вигоди або уникненої збитків відповідальною установою в результаті порушення, або – якщо розмір вигоди або збитків неможливо визначити – до еквівалента 1 000 000 євро. Це являє собою значне збільшення порівняно з раніше чинними правилами боротьби з відмиванням коштів/фінансуванням тероризму, які встановлювали верхню межу на рівні 750 000 злотих.
Як бачите, накладені адміністративні стягнення можуть бути дуже суворими для бізнесу. Навіть найлегші з них, такі як публікація інформації про порушення правил, можуть негативно вплинути на довіру до компанії та, як наслідок, на її фінансові проблеми. Більш суворі санкції, такі як анулювання ліцензії, негайно усувають суб'єкт господарювання з ринку, тоді як високий штраф може швидко виключити зобов'язану установу з подальшої діяльності.
Що впливає на покарання?
Рішення щодо розміру накладеного штрафу не є цілком довільним. Закон передбачає низку факторів, які уповноважений орган повинен враховувати під час його накладення. Під час визначення виду та розміру адміністративного штрафу, як для зобов'язаних установ, так і для відповідальних осіб, зазначених вище, враховуються такі фактори:
- серйозність порушення та його тривалість;
- обсяг відповідальності зобов'язаної установи;
- фінансові можливості;
- масштаб отриманих вигод або уникнутих збитків установою, що зобов'язана, якщо такі вигоди або збитки можна визначити;
- збитки, понесені третіми сторонами внаслідок порушення, якщо їх можна визначити;
- ступінь співпраці з органами, компетентними у питаннях протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму;
- попередні порушення положень Закону.
Більше того, в особливо обґрунтованих випадках орган влади може навіть вирішити не накладати штраф. До таких ситуацій належать:
- тяжкість порушення положень Закону є незначною, і зобов'язана установа припинила порушувати положення Закону, або
- за ту саму поведінку на зобов'язану установу раніше було накладено адміністративне стягнення остаточним рішенням іншого уповноваженого органу державного управління, або зобов'язану установу було остаточно покарано за дрібне правопорушення або дрібне фінансове правопорушення, або було остаточно засуджено за злочин або фінансовий злочин, і попереднє стягнення відповідає цілям, для яких має бути накладено адміністративне стягнення
Чи все це становить для мене реальну загрозу?
Багато хто вважає, що штрафи за невиконання Закону про боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму насправді стосуються лише найбільших гравців ринку. Однак з кожним роком дії нових правил уповноважені органи проводять дедалі більше перевірок та накладають дедалі більше штрафів на широкий спектр зобов'язаних установ. Як показує регулярно публікована на вебсайті Міністерства фінансів інформація, три з п'яти нещодавно накладених штрафів стосувалися фізичних осіб-підприємців. Звичайно, в цих випадках суми зазвичай коливалися від кількох тисяч до кількох десятків тисяч злотих. Однак, прикладами нещодавно накладених високих штрафів є 500 000 злотих, накладених на агентство нерухомості, та 3,7 мільйона злотих, накладених на банк (рішення ще не остаточне).
Важливо пам’ятати, що правила боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму регулярно накладають дедалі більше зобов’язань на відповідні установи. Крім того, одноразового виконання їх недостатньо, оскільки правила вимагають періодичного оновлення.
Це сповіщення надано лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
автор:
