Реєстрація торгової марки в Польському патентному відомстві може бути правильним шляхом для багатьох підприємців, особливо на початкових етапах розвитку бізнесу. Ситуація може змінитися, коли компанія починає експортувати товари або виходити на нові ринки. Виявляється, що польська реєстрація не завадить конкуренту використовувати ідентичну торгову марку в Німеччині, Сполучених Штатах чи Китаї, а іноді навіть зареєструє там ваш бренд раніше за вас.
Ця проблема випливає з принципу територіальності. Захист торговельної марки дійсний лише на тій території, для якої він був наданий – таким чином, національна реєстрація захищає лише в Польщі, тоді як реєстрація в ЄС захищає лише в межах ЄС. Поширення захисту за кордон вимагає свідомих дій, і підприємці мають кілька варіантів, що ґрунтуються на міжнародних угодах (зокрема Паризькій конвенції та Мадридській системі, що адмініструється Всесвітньою організацією інтелектуальної власності – ВОІВ) та нормативних актах ЄС.
Три способи зареєструватися за кордоном
Національний шлях: це передбачає безпосередню подачу заявки на торговельну марку до відомства промислової власності певної країни відповідно до її внутрішніх процедур. Таке рішення є ефективним, коли захист запитується в одній або двох конкретних країнах, особливо тих, що не входять до Мадридської системи та ЄС. Однак процедура має проводитися місцевою мовою відповідно до місцевих вимог і часто за участю місцевого адвоката.
Шлях ЄС – торгова марка Європейського Союзу (EUTM): одна заявка до Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) забезпечує одночасний захист у всіх 27 державах-членах. Торгова марка ЄС є єдиною та поновлюється кожні десять років. Однак, оскільки марка є неподільною, попереднє право, що існує навіть в одній державі-члені, може блокувати реєстрацію для всього ЄС. Це оптимальне рішення для компаній, які працюють або планують розширюватися на кількох ринках ЄС.
Міжнародний шлях – Мадридська система – дозволяє отримати захист у кількох країнах на основі однієї заявки, поданої через головне відомство (для польських підприємців це Польське патентне відомство), однією мовою та з єдиним набором зборів. Вимогою є так звана «базова торгова марка», що означає попередню національну або європейську заявку чи реєстрацію. У заявці зазначено країни, на які поширюється дія системи. ВОІВ проводить лише формальну експертизу, тоді як відомство кожної зазначеної країни приймає рішення про надання захисту відповідно до власного законодавства та зазвичай протягом 12–18 місяців.
Перш ніж подавати заявку – що слід пам’ятати
Незалежно від обраного шляху, варто врахувати кілька питань, які визначають успіх усієї справи. По-перше, важливо дослідити можливість реєстрації та потенційні конфлікти в цільових країнах. Багато юрисдикцій працюють за принципом «хто перший прийшов, той перший обслужений», а в деяких регіонах, особливо в Китаї та частинах Латинської Америки, захоплення або реєстрація інших відомих брендів з метою подальшого перепродажу або блокування виходу на ринок є поширеною проблемою. Перевірка того, чи вже було подано заявку на ідентичну або подібну марку, допомагає уникнути дорогих відмов та спорів. По-друге, обсяг захисту має бути належним чином визначений за допомогою Ніццької класифікації, вказуючи класи товарів і послуг, для яких марка має бути захищена. Занадто вузький перелік залишає прогалини, тоді як занадто широкий породжує непотрібні витрати та ризик звинувачень у відсутності реального використання. По-третє, варто скористатися правом пріоритету згідно з Паризькою конвенцією. Подаючи заявку на марку за кордоном протягом шести місяців з моменту першої подачі (наприклад, у Польщі), ви можете посилатися на її більш ранню дату подання. Це важливий інструмент, який захищає від конкурента, який тим часом може спробувати зареєструвати подібну торгову марку.
Як обрати правильний шлях
Вибір процедури залежить, перш за все, від ринкових та вартісних міркувань. Якщо ви орієнтуєтесь на кілька країн Європейського Союзу, торгова марка ЄС часто буде найвигіднішим варіантом. Якщо ви орієнтуєтесь на один ринок за межами ЄС, національний підхід може мати сенс. Однак, під час розширення на кілька країн у різних регіонах світу, Мадридська система пропонує перевагу – єдину процедуру, єдину валюту збору та можливість централізовано керувати всім портфелем з одним поновленням кожні десять років. Важливо, що додаткові країни можна додавати пізніше шляхом так званого пост-призначення, у міру зростання вашого бізнесу.
Однак, обираючи Мадридську систему, важливо пам’ятати про її специфіку: залежність від базового знака протягом перших п’яти років. Якщо базовий знак визнається недійсним або його термін дії закінчується протягом цього періоду, міжнародна реєстрація також втрачає чинність. У такій ситуації можливо перетворити міжнародну реєстрацію на національну заявку, хоча це пов’язано з додатковими витратами. Варто також зазначити, що різні шляхи не є взаємовиключними та часто доповнюють один одного – наприклад, одна Мадридська заявка може позначати як Європейський Союз, так і окремі країни, що не входять до ЄС.
Підсумовуючи
Реєстрація торгової марки за кордоном цілком можлива та стає дедалі простішою за умови дотримання принципу територіальності та ретельного вибору процедури відповідно до бізнес-планів. Доступні три взаємодоповнюючі шляхи: внутрішній, європейський та міжнародний, що базується на Мадридській системі. Однак ключ до успіху полягає не в обраному шляху, а в ретельній підготовці та аналізі конфліктів на цільових ринках, правильному визначенні класів товарів і послуг, а також використанні пріоритетних прав. Через відмінності між правовими системами окремих країн та реальний ризик реєстрації торгової марки третіми особами, перед розробкою стратегії захисту доцільно проконсультуватися з патентним повіреним.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 9 липня 2026 року.
автор:
