Стейблкоїни — криптовалюти, прив'язані до законного платіжного засобу, товару або іншого базового активу (наприклад, долара, такого як найпопулярніший Tether або USD Coin) — є рушійною силою ринку криптовалют. Поточна ринкова капіталізація стейблкоїнів перевищує 124 мільярди доларів, проте цей простір залишається значною мірою нерегульованим. Інвесторів найбільше турбує фактичне покриття токенів їхніми відповідними платіжними засобами. У травні 2022 року крах проекту Terra Luna сколихнув ринок криптовалют. Після того, як стало відомо, що проект по суті неплатоспроможний, а випущені токени не забезпечені доларами, вартість алгоритмічного стейблкоїна UST різко впала, призвівши до мільярдних збитків по всьому світу. Варто зазначити, що навіть на піку своєї популярності UST був набагато меншою монетою, ніж USDT (Tether), яка ніколи не проходила ретельного аудиту, а New York Times прямо назвала її «Монетою, яка може зруйнувати криптовалюту».
Низка центральних банків світу вивчає можливість випуску власної цифрової валюти (на жаль, наш Національний банк Польщі досі не визначив мету такого випуску), як ми повідомляли в попередній статті. Очікується, що випуск віртуальної валюти в розвиненій економіці займе щонайменше ще три-чотири роки, і стейблкоїни, найімовірніше, заповнять прогалину до того часу. Поточна ринкова капіталізація стейблкоїнів свідчить про те, що вона є значною та постійно зростає. Для чого саме використовуються так звані стейблкоїни? Найпростіша відповідь, звичайно, це метод розрахунків між інвесторами криптовалют, де практично всі значні віртуальні активи можна купувати або продавати на основі їхньої вартості, вираженої в USDT. Існує також відомий механізм, коли інвестори з країн, які переживають високу інфляцію або, в ширшому сенсі, значну девальвацію валюти, стікаються до стейблкоїнів на основі долара, які служать засобом збереження вартості їхніх активів. Більш складні відповіді, ймовірно, стосуватимуться комерційних операцій, де весь безлад з коносаментами та переказом платежів між сторонами судноплавною компанією можна замінити фактично миттєвими переказами криптовалюти на основі блокчейн-реєстрів. Корпоративні платежі – це величезний ринок, який органічно прагне до оптимізації, прискорення процесів та зниження витрат. На мою думку, з подальшим регулюванням та зростаючою стандартизацією стейблкоїнів (а на пізнішому етапі й випуском віртуальних валют), підприємці стануть головною рушійною силою впровадження цього методу розрахунків.
Європейський Союз, зі своїм регулюванням ринків криптоактивів, був першою юрисдикцією у світі, яка представила набір вимог та чіткий регуляторний шлях для випуску стейблкоїнів, і Японія тепер приєднується до цих лав. Японія, третя за величиною економіка світу за валовим внутрішнім продуктом, ухвалила закон, що охоплює стейблкоїни, у червні 2022 року, а в грудні Агентство з фінансових послуг скасувало заборону на експлуатацію стейблкоїнів, що походять з-за кордону. Японський підхід, схоже, спрямований саме на усунення найбільших проблем, пов'язаних з цим конкретним типом криптовалюти: чи має емітент токенів кошти для покриття витрат? Чи є ці кошти легкодоступними? Чи були кошти користувачів незаконно привласнені або ризиковано інвестовані? Хто контролює емітентів і в якій мірі? Хоча з точки зору бізнесу, емітенти токенів можуть мати багато підстав для критики з боку регуляторів у Країні сонця, що сходить, варто зазначити, що цей закон є найдалекосяжнішим з точки зору безпеки користувачів.
Згідно з останніми правилами, лише банки, трастові компанії та платіжні установи можуть займатися випуском та емісією стейблкоїнів. Крім того, повністю 100% законного платіжного засобу, отриманого в обмін на випущені стейблкоїни, має зберігатися в японському фонді та може бути реінвестований лише в японські банківські депозити. Хоча на перший погляд правила здаються надзвичайно обмежувальними, особливо для інвесторів за межами Японії, рішенням у цьому випадку може бути налагодження співпраці з японським фондом або банком, тим самим обходячи принаймні частину складного процесу ліцензування. Правила також вплинуть на криптовалютні біржі; лістинг стейблкоїна вимагатиме ліцензії, а торгівля іноземними стейблкоїнами буде обмежена лімітом транзакцій в один мільйон єн (приблизно 28 000 злотих). Це особливо важливо, оскільки найпоширеніші валюти, USDT та USDC, підлягають значним торговим обмеженням. Щоб звільнитися від тягаря цього обмеження, емітенти згаданих токенів повинні будуть випустити токен через японську організацію, наприклад, у співпраці з банком або трастовим фондом, і, як наслідок, випустити новий токен, наприклад USDTJ, який не зможе використовувати ліквідність та позицію, розроблені його попередником.
З огляду на такі значні обмеження щодо управління фондами користувачів, покриття випущених токенів та суворих вимог до ліцензування, чи мають японські стейблкоїни шанси на успіх? Пошук золотої середини між гарантованою безпекою та потенційною прибутковістю є надзвичайно складним завданням, особливо в контексті такого специфічного товару, як стейблкоїни. З одного боку, регуляторні вимоги та відносно низькі норми прибутковості (на основі банківських депозитів) можуть бути дестимулюючими для криптосвіту, який звик до високого ризику та лише трохи нижчих норм прибутковості. З іншого боку, окремі користувачі, і особливо корпорації, які зазвичай потребують безлічі гарантій та запевнень, можуть бути залучені пропонованою безпекою, звертаючись до японського ринку, що генерує економію масштабу, так необхідну емітентам.
Це сповіщення надано лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
автор:
