У сьогоднішньому «Вівторковому ранку для Будівельників» ми продовжуємо обговорювати питання, пов’язані з превенцією, але сьогодні хочемо зосередитися на тих, які дещо рідше зустрічаються на практиці.
Переважне право купівлі нерухомості, розташованої в портах та пристанях для яхт
Це право першої відмови регулюється статтею 4 Закону від 20 грудня 1996 року про морські порти та гавані. Суб'єкт господарювання, що управляє портом або гаванню, має право на (i) переважну купівлю при продажу, (ii) пріоритет при наданні права постійного користування та передачі права постійного користування щодо нерухомого майна, розташованого в межах порту або гавані. Положення про право першої відмови відповідно застосовуються до цього права першої відмови. Якщо суб'єкт господарювання, що управляє портом або гаванню, не скористається своїм правом першої відмови або пріоритетом, це право належить Державному казначейству. Якщо суб'єкт господарювання, що управляє портом або гаванню, не створено, право першої відмови належить муніципалітету, до юрисдикції якого належить місцезнаходження нерухомого майна.
Переважні та пріоритетні права щодо нерухомого майна, розташованого в межах військово-морського порту або межуючих з обмеженими зонами, визначеними Міністром національної оборони, здійснюються відповідними організаційними підрозділами, підпорядкованими або контрольованими Міністром національної оборони, понад права керівників портів або муніципалітетів. У таких випадках нотаріус подає копію нотаріального акта Міністру національної оборони.
Продаж, передача права постійного користування або надання права постійного користування нерухомим майном, здійснені з порушенням права переважної купівлі або пріоритету, визначеного Законом про морські порти та гавані, є недійсними.
Орган управління, Державне казначейство, муніципалітети та організаційні одиниці, підпорядковані або контрольовані Міністром національної оборони, здійснюють свої переважні права та пріоритетні права на надання постійного користування або передачу постійного користування, подавши заяву у формі нотаріального акта протягом шести місяців з моменту отримання копії нотаріального акта від нотаріуса. Цей шестимісячний термін застосовується спільно до всіх уповноважених суб'єктів.
Нерухомість, розташована у спеціальній економічній зоні
Якщо майно розташоване в межах спеціальної економічної зони, адміністратор зони має право першочергової відмови щодо права власності та постійного користування. Це передбачено статтею 8, розділом 2 Закону від 20 жовтня 1994 року про спеціальні економічні зони («Закон про СЕЗ»).
Спеціальна економічна зона – це незаселена частина території Республіки Польща, визначена відповідно до Закону про СЕЗ, у межах якої може здійснюватися підприємницька діяльність на умовах, визначених у ньому. Зона може бути створена для прискорення економічного розвитку частини території країни, зокрема шляхом: (i) розвитку конкретних сфер економічної діяльності, (ii) розробки нових технічних і технологічних рішень та їх впровадження в національну економіку, (iii) розвитку експорту, (iv) підвищення конкурентоспроможності виробленої продукції та наданих послуг, (v) розвитку існуючих промислових активів та економічної інфраструктури, (vi) створення нових робочих місць, (vii) використання невикористаних природних ресурсів зі збереженням екологічної стійкості. Спеціальні економічні зони створюються Радою Міністрів за поданням міністра, відповідального за економічні питання, шляхом постанови. Зона може бути створена лише на земельних ділянках, що належать адміністратору, Державному казначейству, товариству з одноосібним акціонером Державного казначейства, місцевому самоврядуванню або об'єднанню муніципалітетів, або на землях, що перебувають у постійному користуванні адміністратору або товариству з одноосібним акціонером Державного казначейства. Зона також може бути встановлена, якщо набуття права на землю адміністратором або органом місцевого самоврядування є результатом обов'язкової угоди, яка передбачає встановлення зони як єдину умову для набуття.
Через право власності на приміщення
Відповідно до статті 17(2)(6) Закону від 15 грудня 2000 року «Про житлові кооперативи», предметом передачі може бути частка кооперативного права власності на житло. У такому випадку решта співвласників права власності на житло мають право першої відмови. Угода про передачу часткової частини права власності на житло, укладена безумовно, без повідомлення управомочених сторін про передачу або з розкриттям суттєвих положень угоди, що суперечать фактичним обставинам, є недійсною.
Закон про розвиток земельних громад
Право першої відмови також міститься в Законі від 29 червня 1963 року про забудову земель громади. Відповідно до статті 26, розділу 2 цього Закону, у разі продажу нерухомості, що становить землі громади, муніципалітет має право першої відмови. Згідно із Законом, землі громади включають сільськогосподарські та лісові угіддя, а також водні ділянки, надані в результаті виборчого права селянам та міщанам-фермерам у спільну власність.
На користь одиниці місцевого самоврядування, що виникла внаслідок Закону про виконавче провадження в адміністрації
Якщо нерухоме майно розташоване в зоні, визначеній для громадських потреб у місцевому плані зонування, орган виконавчого провадження, який здійснює виконавче провадження відповідно до Закону від 17 червня 1966 року про адміністративне виконавче провадження, перед початком опису та оцінки вартості майна, повинен звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування з проханням протягом трьох місяців з дати вручення запиту про те, чи скористається він своїм правом переважної купівлі. Якщо орган місцевого самоврядування не скористається своїм правом переважної купівлі або якщо органу виконавчого провадження не буде вручено декларацію про це у встановлений термін, право переважної купівлі втрачає чинність. Якщо декларація про здійснення права переважної купівлі буде вручена органу виконавчого провадження у встановлений термін, орган визначає ціну покупки у розмірі, що відповідає вартості вилученого майна, визначеній оцінювачем нерухомості. Рішення щодо ціни покупки має силу остаточного рішення. Це рішення доручається органу місцевого самоврядування, зобов'язаній стороні та кредитору. Це рішення може бути оскаржене.
Як зазначено вище, право першої відмови існує в багатьох різних випадках, і перед продажем або купівлею нашої нерухомості необхідно ретельно вивчити, чи буде воно надано і кому, оскільки наслідки його ненадання є надзвичайно серйозними.
Ця стаття завершує нашу серію про переважні права. Тому запрошуємо вас прочитати нашу наступну статтю в нашій серії «Вівторкові ранки для будівництва», яка буде зосереджена на найцікавіших інтерпретаціях Генерального управління будівельного контролю щодо проектування будівництва.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
Правовий статус станом на 15 липня 2024 року.
автор:
