Комп’ютерні ігри – це товар, доступний повсюди. Це ринок, який дозволяє виробникам охопити будь-кого, хто має робочий комп’ютер, ігрову консоль чи мобільний телефон. Однак питання доступності порушує проблему геоблокування, яке часто трапляється останніми роками. У сьогоднішній публікації ми розглянемо цю тему крізь призму відповідних правових норм.
Геоблокування передбачає обмеження можливості придбання товарів та послуг на основі громадянства або місця проживання потенційного покупця. Питання геоблокування регулюється в Європейському Союзі Регламентом 2018/302, який називається «Регламентом про геоблокування» (далі – Регламент про геоблокування). Ключові положення Регламенту про геоблокування включають:
- Заборона диференціації умов продажу товарів та послуг;
- Заборона диференціації умов оплати залежно від місця проживання або громадянства (наприклад: зміна ціни залежно від громадянства певної особи);
- Забороняється блокувати або обмежувати доступ клієнта до вашого веб-інтерфейсу (автоматичне перенаправлення на версію веб-сайту в домені певної країни, коли ми хотіли отримати доступ до домену іншої країни).
Після ознайомлення з вищезазначеними заборонами кожен, хто коли-небудь купував гру, наприклад, у Steam, має насторожити себе. Просто порівняйте ціни на ігри в країнах, де ігри продаються через Steam, щоб побачити, що ціни суттєво відрізняються залежно від ринку, де вони продаються.
То звідки ж береться ця диференціація, якщо такі практики прямо заборонені?
Варто звернути увагу на статтю 4(1)(b) Регламенту про геоблокування, яка зазначає, що заборона на диференціацію умов продажу послуг не застосовується, якщо найважливішою особливістю цих послуг є надання доступу до творів, захищених авторським правом, а також можливість їх використання та продажу в нематеріальній формі (тобто, у випадку ігор, тих, що не перебувають у коробочній формі – найпоширенішому типі, що зустрічається на полицях магазинів). Отже, з вищезазначеної статті слід зробити один висновок: диференціація умов продажу дозволена під час продажу ігор на носіях, відмінних від фізичних (CD/DVD). Що стосується двох інших заборон, то вони залишаються чинними; тобто немає жодних винятків щодо інтерфейсів чи платежів.
У сфері геоблокування ігор значну увагу привернула справа найбільшої платформи комп'ютерних ігор Steam. На початку 2021 року Європейська комісія наклала штрафи на загальну суму 7,8 мільйона євро на Steam (Valve) та її видавців: Bandai Namco, Capcom, Focus Home Interactive, Koch Media та ZeniMax. Що стало причиною рішучих дій Європейської комісії?
- Valve надавала видавцям ключі активації для ігор, активація яких була заблокована в деяких країнах, що є явним порушенням правил ЄС шляхом укладання заборонених антиконкурентних угод;
- Чотири з п'яти згаданих вище видавців ігор уклали ліцензійні угоди, які містили пункти, що обмежують пасивні продажі, тобто продажі, коли виробник не бере на себе ініціативу щодо продажу, але споживач висловлює бажання купити.
Як видно з наведеного вище прикладу, було розпочато посилені дії для усунення цього типу порушень не лише на основі Регламенту про геоблокування, але й на основі нормативних актів, що стосуються галузі конкурентного права.
Підсумовуючи, геоблокування ігор стало проблемою, яка останніми роками стає предметом дедалі пильнішої уваги. Більше того, як я вже згадував вище, випадок Steam та п'яти видавців ігор демонструє, що не лише Регламент про геоблокування, а й законодавство про конкуренцію забезпечують основу для обмеження небажаної практики геоблокування. Важливо, що Європейська комісія наголошує, що будь-яка особа чи компанія, якій завдано шкоди внаслідок практики геоблокування, може вимагати компенсації в суді; така інформація є добрим знаком на майбутнє (у разі виникнення подібної ситуації) та служить стримуючим фактором для потенційних нових порушників.
Повідомлення Європейської Комісії щодо геоблокування (випадок Steam та п’яти видавців) доступне на вебсайті Європейської Комісії за посиланням.
Це сповіщення надано лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією.
автор:
