Оцінка ризиків відмивання грошей та фінансування тероризму є ключовим обов'язком для кожної установи, яка має на це право – від бухгалтерських фірм до страховиків та банків. Ця вимога стане ще важливішою у 2025 році через зростання очікувань регуляторів та оновлені рекомендації ЄС та національні рекомендації. У цьому посібнику пояснюється, як правильно розробити оцінку ризиків протидії відмиванню грошей, які фактори слід враховувати та як уникнути поширених помилок.
Що таке оцінка ризику протидії відмиванню коштів?
Оцінка ризику протидії відмиванню грошей (AML) – це документ, що описує ймовірність того, що в певній установі може статися відмивання грошей або фінансування тероризму. Згідно із Законом про AML, установа повинна виявляти загрози, присвоювати їм пріоритет, визначати рівень ризику та впроваджувати відповідні заходи безпеки.
Які установи повинні його підготувати?
Це зобов'язання поширюється на кожну організацію, перелічену в Законі про боротьбу з відмиванням коштів, включаючи:
- банки, кредитні спілки, страхові компанії,
- бухгалтерські контори, податкові консультанти,
- нотаріуси, адвокати, юрисконсульти (певною мірою),
- агенти з нерухомості,
- інвестиційні фонди та платіжні установи.
Кожна установа повинна адаптувати свою оцінку до масштабу, профілю та типу діяльності.
Які правові основи?
Оцінка ризику протидії відмиванню коштів повинна включати:
- національна оцінка ризиків (останнє опубліковано Міністерством фінансів),
- висновки зі звітів Європейської Комісії щодо Директиви 2015/849,
- поточні рекомендації та оголошення від органів нагляду, зокрема Польського управління фінансового нагляду.
Установа повинна оновлювати оцінку принаймні кожні 2 роки або частіше, якщо фактори ризику змінюються.
Які фактори ризику слід проаналізувати?
Закон про боротьбу з відмиванням коштів визначає чотири основні сфери, які необхідно оцінювати:
1. Ризик для клієнта
- правовий статус,
- профіль бізнесу,
- джерело фінансування,
- характер ділових відносин (епізодичні чи довгострокові).
2. Географічний ризик
Серед іншого, слід проаналізувати наступне:
- країна, де знаходиться клієнт,
- країна походження транзакції,
- зв'язки з країнами високого ризику (FATF, ЄС).
Транзакції з країн високого ризику є тривожним сигналом.
3. Ризик, пов'язаний з продуктом та послугою
Ризик вищий, якщо:
- можливі анонімні транзакції,
- продукт дозволяє швидко переказувати кошти,
- структура послуги ускладнює ідентифікацію бенефіціарного власника.
Рекомендації KNF вказують на те, що кожен продукт має бути оцінений перед його випуском на ринок.
Слід врахувати наступне:
- стосунки на відстані,
- автоматичні процеси,
- використання агентів або посередників.
Як оцінити ризик для клієнта?
Установа повинна:
- Визначте, хто є клієнтом – відповідно до законодавчого визначення.
- Вивчіть його профіль, масштаб діяльності та джерела фінансування.
- Перевірте очікувану регулярність та мету ділових відносин.
- Визначте незвичайну поведінку, наприклад:
- недостатні суми,
- відсутність економічної логіки,
- раптові зміни в торговельних моделях.
Як аналізувати продукти, послуги та транзакції?
Ключові питання:
- Чи забезпечує продукт швидкі перекази?
- Чи вразливий він до використання третіми особами?
- Чи дозволяє це приховати джерело коштів?
- Чи має установа технічні ресурси для безпечного виконання цього завдання?
Продукти та транзакції також слід оцінювати за такими критеріями:
- типові вартості нерухомості,
- обсяг транзакцій,
- відхилення від норми.
Що таке матриці ризиків?
Матриці ризиків – це бальні системи, які дозволяють призначати:
- клієнт,
- транзакція,
- продукт
за категоріями: низький / середній / високий ризик.
ВАЖЛИВО: Оцінка ризиків протидії відмиванню коштів не є оцінкою бізнес-ризиків – це два окремі процеси.
Які заходи безпеки потрібно вжити?
Результати оцінки ризиків визначають, які заходи фінансової безпеки має впровадити установа. До них належать:
✔ ідентифікація та верифікація клієнта (KYC)
✔ визначення бенефіціарного власника
✔ аналіз мети та характеру відносин
✔ постійний моніторинг транзакцій
✔ перевірка джерела коштів (за необхідності)
✔ документування кожного етапу
Найчастіші запитання
Як часто слід оновлювати оцінку ризику протидії відмиванню коштів?
Принаймні раз на 2 роки, але частіше, якщо змінюються правові обставини, профіль клієнта або продукти.
Чи потрібна невеликій бухгалтерській фірмі така ж оцінка ризиків, як і банку?
Ні. Документ має відповідати масштабу бізнесу – обсяг аналізу може бути меншим, але зобов’язання залишаються тими ж.
Чи має оцінка ризиків бути у письмовій формі?
Так – законодавець вимагає письмової або електронної форми.
Чи охоплює оцінка ризиків окремі епізодичні операції?
Так – кожну транзакцію необхідно аналізувати з точки зору загроз.
Чи обов'язкова матриця ризиків?
Ні, але це рекомендується – це організовує процес та підтримує аудит.
Короткий зміст
Оцінка ризиків боротьби з відмиванням грошей (ПВК) є основою ефективної системи боротьби з відмиванням грошей. Вона вимагає систематичного підходу, регулярних оновлень та врахування факторів, характерних для клієнта, географічних регіонів, продуктів та транзакцій. Добре розроблена оцінка ризиків сприяє впровадженню відповідних заходів безпеки та мінімізує ризик санкцій.
Ця стаття призначена лише для ознайомлення та не є юридичною консультацією
Правовий статус станом на 26 листопада 2025 року.
Автор:
Редактор серії:
